БЛАСТОМЕР (blastomerus; бласто- + греч. meros часть) — общее название эмбриональных клеток, образующихся при дроблении яйца путем митотического деления и отличающихся отсутствием роста.

БЛАСТОМЕРИ (лат.blastomeri, гр.blastos - зародок, meros - частина) (Harms J., 1948) - загальна назва клітин, які утворюються внаслідок дроблення зиготи. Бластомери мають потенції, що реалізуються в процесі розвитку. Яйцеклітина завжди тотально потентна, тобто має загальну потенцію, специфічну для даного виду. У бластомерів потенції обмежені в тій же мірі, з якою зростає направлена детермінація розвитку.
БЛАСТОМЕРИ ОСНОВНОГО КВАРТЕТУ (лат.quarta,quartus - чотири, четверта частина) - чотири бластомери, які утворюються після перших двох дроблень. В експериментальній ембріології макромери (великі бластомери) позначають великими літерами латинського алфавіту (латинської абетки) - A, B, C, D; мікромери (малі бластомери) малими літерами латинського алфавіту - a, b, c, d (Б. П. Токін, 1970).

BLASTOMERE — one of the cells produced by cleavage of a zygote.
B. — any of the cells formed from the mitotic division of a fertilized ovum (zygote). The blastomeres further divide and subdivide to form a multicellular morula in the first several days of pregnancy. Also called segmentation cell.