Общество морфологов Украины: анатомы, гистологи, эмбриологи, хирурги, цитологи
Титульная
Форум
Президиум и правление
Отделения
Студенческие олимпиады
Специализированные Советы
Периодика
Диссертации и авторефераты
Новости и объявления
Каталог веб-ресурсов
Медицинский юмор
Гистология, цитология и эмбриология
Нормальная и топографическая анатомия
Отделения
Рассылка
rss  
 
 Українською | На русском   
     
»»   НТ АГЕТ / Периодика / Карповские чтения /

Карповские чтения 2004

обложка

Карповские чтения: Материалы I Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 18-21 мая 2004 г.). Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2004. - 75с. [содержание...]

Материалы I, II и III Всеукраинских научных морфологических конференций "Карповские чтения" (Днепропетровск, 2004, 2005 и 2006 гг.) [перечень...]

МОРФОГЕНЕЗ ЗОВНІШНЬОЇ ФОРМИ ТА ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ СЕРЦЯ ПРОТЯГОМ ФІЛО- ТА ОНТОГЕНЕЗУ В.О.Козлов, С.Б.Крамар, В.Ф.Шаторна, Л.В.АбдулОгли, Д.І.Назарова, О.О.Шевченко, Т.Стріжельчік Кафедра нормальної анатомії людини Дніпропетровська державна медична академія (Дніпропетровськ)

Останні десятиріччя характеризуються збільшенням числа уроджених вад серця, пов'язаних з ушкодженням окремих його компонентів. Вивчення анатомічних особливостей серця має не лише теоретичне, але й велике практичне значення, бо само знання морфологічних змін його протягом онтогенезу дозволяє вірно трактувати дані клінічного обстеження. Проблема закладки, формування та гістогенетичних закономірностей становлення серця в цілому, його форми, будови стінок камер серця, перегородкових компонентів і клапанного апарата займає одне з центральних місць у сучасній медицині і біології [1, 2, 3]. На сьогоднішній день розробка окремих аспектів зазначених наукових напрямків достатньо представлена в наукових роботах, однак комплексна оцінка джерел, механізму та термінів формування регіональних зон серцевої стінки, форми серця протягом філогенезу та механізму утворення клапанів ї їх гістологічної структури протягом онтогенезу не проведена [4,5,6]. Все ще недостатню увагу дослідників привертає застосування ембріональних методів і методів кількісної морфології, що сприяють формуванню повноцінних уявлень про характер морфогенезу цього важливого органа.

Метою наших досліджень було встановлення особливостей будови елементів серця протягом філо та онтогенезу. Матеріалом дослідження послужили серця ембріонів та дорослих представників різних видів тварин та птахів, а також серця ембріонів, плодів людини. Для досягнення поставленої мети нами використовувалися ембріологічні та морфологічні методики, а саме: інкубація яєць, препарування, виготовлення серійних гістологічних зрізів та їх фарбування за різними методиками, а також морфометрія.

Вивчення проблеми розвитку, формування і гістогенетичних закономірностей становлення стінки передсердя, шлуночків, міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок сприяє розумінню механізмів нормального формоутворення цього важливого органу [7,8]. Інтерес дослідників привертає виявлення основних механізмів розвитку скорочуючого апарату серця. У зв'язку з гетерогенністю серцевої стінки протягом пренатального і постнатального онтогенезу нами було розглянуто формування і розвиток регіональних ділянок, пов'язаних з різною формою і характером розташування структурних компонентів серцевої стінки, особливо кардіоміоцитів в міокарді передсердя і шлуночків, різних його шарів і у зв'язку з цим, виникаючими відмітними особливостями скорочень передсердя і шлуночків (шлуночки – по напряму від верхівки серця до фіброзних кілець і передсердя – від стінки області ушок до міжпередсердної перегородки). На основі неоднорідної структури стінки серця виділено 14 регіональних ділянок, формування яких і простежували в ранньому пренатальному періоді:

Регіональні ділянки серця

  1. Лівий шлуночок (верхня третина)
  2. Лівий шлуночок (середня третина)
  3. Лівий шлуночок (нижня третина)
  4. Правий шлуночок (верхня третина)
  5. Правий шлуночок (середня третина)
  6. Правий шлуночок (нижня третина)
  7. МшП (верхня третина)
  8. МшП (середня третина)
  9. МшП (нижня третина)
  10. Ліве вушко
  11. Ліве передсердя
  12. Праве вушко
  13. Праве передсердя
  14. Овальний отвір (ямка) МпП

В наших дослідженнях ми прослідкували динаміку і виявили закономірності перебудови стінки серця людини в ранньому пренатальному онтогенезі, а саме на 8му тижні ембріонального розвитку сформовані лише наступні регіональні зони: 1 -зона стінка правого і лівого передсердя складається з 3-х шарів: епікарда одношарового, 4-х шарового міокарду і одношарового ендокарда; 2-зона міжпередсердна перегородка неоднорідна на всьому протязі, містить в собі як мезенхімні клітини так і окремі пучки кардіоміоцитів, в ній є первинний міжпередсердний отвір; 3 -зона стінка шлуночків загальна для обох шлуночків, складається з 3-х шарів: зовнішнього – одношарового епікарда, середнього – 12-ти шарового міокарду з трабекулами та внутрішнього – одношарового ендотелію. В цей період простежується диференціювання міокарду на шари з утворенням компактного, губчастого і трабекулярного. Кардіоміоцити губчастого і трабекулярного шарів міокарду є рихло розташованими клітинами з активними процесами проліферації і васкуляризації. Формування міжшлуночкової перегородки на даному етапі не виявлено.

На 13-му тижні плідного розвитку сформовані наступні регіональні зони серцевої стінки: 1 -стінка лівого і правого передсердя, що збільшується в розмірах; 2 -міжред.сердна перегородка із збільшенням кількості шарів кардіоміоцитів до 10; 3- міжшлуночкова перегородка (м'язова і перетинкова частини), м'язова – за рахунок делямінації міокарду шлуночків, а перетинкова – за рахунок мезенхімних клітин субендокардіальної зони ендокардіальних подушок, які утворюються з ендокардіального шару шлуночків в результаті епітеліальномезенхімних трансформацій; 4- стінка правого і лівого шлуночків. Губчастий і трабекулярний шари міокарду шлуночків беруть участь у формуванні папілярнотрабекулярного апарату, який утворюється завдяки делямінації стінки лівого і правого шлуночків і використовування мезенхімних клітин ендокардіальних подушок, відростки яких досягають стінки шлуночків і прикріпляються на різних рівнях від верхівки вщент. У зв'язку з переважанням проліферативних і ростових процесів міокарду над ендокардом, а також з постійним скороченням серця, ендокардіальні тяжі відривають фрагменти міокарду шлуночків і формують сухожильні нитки за рахунок ділянки вільної поверхні ендокарду, не прилеглого до кардіоміоцитів і соскоподібні м'язи за рахунок ділянки ендокарда і фрагмента міокарду.

Простежуючи зовнішні формоутворюючі процеси серця протягом філогенезу, ми. співставляли зовнішню форму серця риб, рептилій, птахів та ссавців з стадіями формоутворюючих етапів серця людини в онтогенезі. Наші дослідження показали, що форма серця ембріона риби та дорослої особі відповідає стадії трубчастого серця ембріона людини, а співвідношення обсягу серця до обсягу грудної клітини становить 0, 11. Цікавим за формою виявилося серце черепахи. Сплющене у передньозадньому напрямку, його форма відтворює стадію сигмоподібного серця кардіогенезу людини, вимірювання співвідношення обсягів ускладнене відсутністю ребер та грудної клітини у даного виду тварин. Серце ящірки як і серце жаби за своєю формою вже наближене до серця птахів і нагадує форму серця ссавців, але видовжене за рахунок збільшення довжини шлуночків. Цікавим здається той факт, що співвідношення обсягу грудної клітини до обсягу серця у ящірки є найменшим з усіх дослідженим нами тварин – 0,032. Таким чином, наші дослідження продемонстрували відтворення етапів онтогенетичного розвитку протягом філогенезу даного органа.

Досліджуючи формоутворюючі процеси в передсердношлуночковому отворі ембріонального серця та джерела утворення клапанного апарату (стулок клапанів, соскоподібних м’язів та сухожилкових струн), ми дійшли висновку, що в утворенні передсердношлуночкових клапанів приймають участь ендокардіальні подушки та міокард шлуночків, а відбуваються ці процеси завдяки делямінації стінки шлуночку. Формування клапану починається розшаруванням (делямінацією) верхньої частини шлуночкового міокарду, а в формуванні самих листків клапану відіграють значну роль ендокардіальні подушки. Паралельно утворенню клапанів передсердношлуночкового отвору відбувається формування папілярнотрабекулярного апарату серця. Утворення соскоподібних м’язів, сухожилкових струн та стулок клапану відбувається внаслідок делямінації стінки шлуночку: верхня частина внутрішнього листка міокарду та залишок ендокардіальних подушок дають початок стулці клапану, тонкий шар міокарду внутрішнього листка міокарду з шаром ендокарду утворюють первинну сухожилкову струну, а верхівка міокарду, що з’єднується з сухожилковою струною дасть початок соскоподібному м’язу. Починаючи з 8-го тижня пренатального розвитку делямінаційної пластинки як такої вже не існує, вона шляхом перфорації розділяється на окремі м'язові тяжі, що вкриті шаром ендокарду та являють собою первинні соскоподібні м'язи, верхівки яких переходять у мезенхіму стулки передсердношлуночкового клапану. Деякі соскоподібні м'язи кріпляться до нижньої поверхні стулки, а деякі до краю стулки. Сухожилкових струн на цьому етапі також не виявлено. З 12-го тижня плідного періоду в середній частині соскоподібного м'язу починаються процеси розшарування волокон міокарду та утворення порожнин. Ці події дуже схожі на процес делямінації стінки шлуночка в ранньому ембріональному серці. В деяких порожнинах соскоподібного м’яза були виявлені елементи крові, тобто дані утворення є, мабуть, різновидами судин, або синусоїдів серця. Ці процеси можна віднести до первинного ангіогенезу, тобто утворення міжклітинних щілин та їх наступної каналізації з агрегацією веретеноподібних мезенхімних клітин. В верхніх відділках первинного соскоподібного м’яза, поблизу до місця переходу у край стулки передсердношлуночкового клапана розшарування міокарду менш виразно, але все ж відбувається. Досліджуючи формування клапанного апарату та елементів папілярнотрабекулярного апарату до 13- тижня пренатального розвитку плода людини ми не виявили сухожилкових струн в передсердношлуночкових клапанах, тобто на цьому етапі формування клапанного апарату не закінчено.

Використана література:

  1. Wenink A.C.G. Quantitative morphology of the embryonic heart: An approach to development of the atrioventricular valves // The anatomical record. 1992. – Vol. 234. P. 129-135.
  2. Manasek F.J. Control of early embryonic heart morphogenesis: a hypothesis // Ciba Found. Symp. 1983. Vol. 100. P. 419.
  3. Горбачевский С.В., Хамидов А.В. Эмбриологические и патогенетические аспекты развития общего атриовентрикулярного канала // Архив патологии. – 1999. № 3. С. 4754.
  4. Эмбриотопографические приемы в исследовании врожденной патологии / Круцяк В.Н., Пишак В.П., Макар Б.Г. и др. // Труды XI съезда анат., гистол. и эмбриол. (Смоленск, 16-18 сент. 1992): – Полтава, 1992. – С. 123.
  5. Павлов Г.Г. Стромальные компоненты сердца: развитие, структурные и функциональные особенности // Онтогенез. 1991, Т. 22, № 6. С.575589.
  6. Eisenberg L.M., Markwald R.R. Molecular regulation of atrioventricular valvuloseptal morphogenesis // Circulat. Res. 1995. Vol. 77, № 1. P. 16.
  7. Formation of the tricuspid valve in the human heart. Lamers WH, Viragh S, Wessels A, Moorman AFM, Anderson RH. // Circulation. 1995.V.91.P.111-121.
  8. Anderson R.H. The developing heart in chick embryos //Circulat.1990.V.82, N.10. P.1542-1543.
 

// Карповские чтения: Материалы I Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 18-21 мая 2004 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2004. - 75с. [содержание...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
До відома морфологів! Уважаемые коллеги!
Большинство страниц веб-сайта НТ АГЕТ ожидает Вашей информации.
Будем очень благодарны за Ваши рекомендации и пожелания относительно информационного наполнения страниц сайта, дизайна и структуры веб-сайта.
// Координатор - Твердохлеб Игорь Владимирович, д.мед.н., профессор, зав. каф. гистологии ДГМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Ответственный за создание и поддержку веб-сайта — Горбунов Андрей Александрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка — Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.
Rambler's Top100