Карповські читання 2004
ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕБУДОВИ АТРІОВЕНТРИКУЛЯРНОГО З’ЄДНАННЯ СЕРЦЯ ЛЮДИНИ
Н.М.Терещенко
Кафедра гістології
Дніпропетровська державна медична академія
Вади серця і судин складають найбільшу групу уроджених дефектів у людей: їх виявляють у 1% усіх живих немовлят, а частота серед мертвонароджених у 10 разів вище (Sinning, 1998).
Одна з вроджених вад розвитку серця – відкритий атріовентрикулярний канал – у теперішній час є досить поширеною та складає 23% від всіх вроджених вад серця.
Найбільш небезпечною з них є загальний атріовентрикулярний канал (повна форма зустрічається у 4,76,5% випадків); 65% хворих гине протягом першого року життя, 85% до кінця другого року життя, 96% до п’яти років.
Не дивлячись на значну кількість робіт, що присвячені етапній перебудові ділянки атріовентрикулярного з’єднання в серці, відсутні дослідження у напрямку вивчення динаміки структурних та функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів в його складі на етапах пренатального онтогенезу.
У нашій роботі проведений морфологічний аналіз формування спеціалізованих провідних структур у ділянці атріовентрикулярного (АВ) з’єднання виходячи з даних про розвиток провідної системи серця з 4 кілець між первинними сегментами серця.
Ритмічна активність серця – одна з найбільш ранніх функцій, що спостерігається протягом усього періоду формування спеціалізованої провідної тканини.
Передсердний і шлуночковий міокард спочатку не розділений ніякими фізичними бар'єрами; однак відомо, що існує невелика затримка між деполяризацією передсердь і шлуночків, імовірно, обумовлена особливостями деполяризації в АВ-з'єднанні.
Тканина борозни зрештою вростає в АВ-з'єднання й анатомічно ізолює передсердний і шлуночковий міокард, залишаючи лише ділянку спеціалізованої провідної системи.
Процеси петлеутворення і септації серця призводять до того, що кільця провідних клітинпопередників виявляються розташованими поруч з основою серця, поблизу скелета в ділянці АВ-з’єднання.
Синусний вузол виникає із синоатріального кільця і лежить на з'єднанні між верхньою порожнистою веною і передсердним міокардом. Процес інвагінації венозного синусу приводить до того, що синоатріальне кільце доходить до основи передсердної перегородки, де воно бере участь в утворенні поверхневої частини АВ-вузла.
Атріовентрикулярне кільце змінюється через процес поділу АВ-з'єднання ендокардіальними подушками. При цьому кільце набуває форми вісімки. Передня і задня петлі кільця наближаються до основи передсердної перегородки. Задня петля АВкільця виявляється на вершині впускної перегородки і дає початок глибокій частині АВ-вузла і проксимальній частині пенетруючого пучка.
Дистальна частина пенетруючого пучка виникає самостійно і лише після цього установлює контакт із АВ-вузлом.
Футляр тканин АВ-борозни після розмежування передсердного і шлуночкового міокарда ізолює пенетруючий пучок і пучки гілок із шлуночкового міокарда. Саме у ході цього процесу можуть утворюватися м'язові області безпосереднього контакту між АВ-вузлом і шлуночками, а також аномальні провідні структури (додаткові шляхи проведення) між передсердями і шлуночками.
// Карповские чтения:
Материалы I Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 18-21 мая 2004 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2004. - 75с. [содержание...]
© 2004-2011, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка - Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.