Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2004

обложка

Карповські читання: Матеріали I Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 18-21 травня 2004 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - 75с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН КЛАПАННОГО АПАРАТУ СЕРЦЯ ПРИ НАБУТИХ ВАДАХ Л.Я.Федонюк Кафедра медичної біології, генетики та гістології
Буковинська державна медична академія
(Чернівці)

Набуті вади серця відносяться до найбільш тяжких та поширених захворювань серцевосудинної системи, які призводять до інвалідизації та смертності хворих. Тому питання діагностики та лікування набутих вад серця залишається проблемою як кардіології, так і кардіохірургії. Діагностика набутих вад серця не повинна обмежуватись лише заключенням про наявність мітральної чи аортальної вади. Необхідно встановити переважання стенозу чи недостатності при ваді кожного з клапанів, визначити вираженість клапанного ураження, наявність і тяжкість ускладнень, зворотність гемодинамічних порушень, а також визначити етіологію вади та активність цих процесів.

За даними багатьох авторів на Україні відмічається явна тенденція до зниження кількості хворих з ревматичними вадами серця в зв’язку з покращенням профілактики ревматичних захворювань. В зв’язку із зниженням імунітету різко (у 8 разів) зросла частота інфекційного ендокардиту з руйнуванням стулок аортального та мітрального клапанів, а у наркоманів – з руйнуванням тристулкового клапана. Більш чим у 4 рази збільшилась частота набутих вад серця незапальної етіології. Тому актуальним продовжують залишатись фундаментальні анатомогістологічні дослідження клапанів серця, які визначають повноцінну його роботу в нормі та при патологічних процесах, що ведуть до розвитку набутих вад серця.

Метою даного дослідження було визначення особливостей морфологічних змін клапанів серця при набутих вадах різних нозологічних форм.

Для морфологічного дослідження були використані 56 клапанів прооперованих людей з приводу набутих вад серця (27 аортальних клапанів та 29 мітральних клапанів) та для контролю клапани 20 здорових людей відносно до захворювань серцевосудинної системи.

Матеріал досліджувався за допомогою світлової мікроскопії. Згідно загальноприйнятої методики виготовляли гістологічні зрізи, які забарвлювали гематоксилінеозином для вивчення стану колагенових волокон; cуданом III, IV для виявлення жирів; забарвлення мікрофуксином за Ван-Гізоном використовували для виявлення та вивчення сполучнотканинних елементів; при необхідності використовували метод Вейгерта для виявлення еластики; для виявлення фібрину використовували методику MSB в модифікації Лукасевич-Зербино.

В 31 спостереженні патологічний процес був кваліфікований як ревматичний і зустрічався частіше в мітральному клапані. Причому лише у 12 клапанах були виявлені ознаки затухаючої активності ревматичного запалення у вигляді продуктивнодеструктивного васкуліта і організованих вогнищ фібриноїдного некрозу. У решти 19 випадків клапани були різко деформовані в результаті фіброзу, гіалінозу чи кальцинозу. На їх поверхні, особливо в зоні кальцинатів, які локалізуються переважно в області комісур і по лінії замикання стулок, визначались ерозивновиразкові зміни, часто з реактивним неспецифічним запаленням. В цих ерозивновиразкових зонах у всіх випадках відмічалась суданофілія, яка часто розповсюджувалась на більш глибокі краї стулок.

В клапанах, отриманих від 10 хворих були виражені ознаки інфекційного ендокардиту у вигляді масивних лейкоцитарних інфільтратів з деструкцією клапанних структур по краю стулок, а також з розповсюдженням запального процесу в глибокі шари стулок і утворенням там мікроабсцесів. В 5 випадках інфекційний ендокардит був вторинним по відношенню до постревматичних змін клапана, в 1 випадку – по відношенню до дегенеративного ураження стулки аортального клапана із суданофільним некрозом в центрі. В 1 випадку інфекційний ендокардит ускладнив вроджену дисплазію аортального клапана. У 3 випадках інфекційний ендокардит кваліфікувався як первинний.

В 15 випадках ураження клапанів не могли бути віднесені ні до жодного виду запалення. У препаратах цієї групи відмічались зони дегенерації колагенових та еластичних волокон, що при забарвленні гематоксилінеозином мали вигляд гомогенізованих пучків сполучнотканинних волокон з помірною базофілією. Слід відмітити, що при забарвленні цих препаратів суданом III, IV у всіх випадках уражені ділянки демонстрували позитивну реакцію на жири.

В 12 спостереженнях ліпідне ураження сполучної тканини аортального клапану супроводжувалось кальцинозом, який у 8 хворих дозволяв поставити діагноз „стенозуючий кальциноз клапана”. У трьох хворих були уражені два клапани одночасно. У 4 хворих з набутими вадами серця незапального характеру кальцинозу не спостерігалось. Недостатність клапану у них була представлена лише ліпідним ураженням, причому, в одному випадку відмічається перфорація стулки в центрі ліпідного фіброза, клінічно ці зміни були оцінені як завершальний інфекційний ендокардит.

У трьох хворих останньої групи був резекційований аортальний клапан при операції Бенталла з приводу її аневризми з розтягненням фіброзного кільця клапана і його недостатності.

Дані даного дослідження можуть служити морфологічною основою для розробки нових, більш раціональних методів патогенетичного лікування хворих із вказаною патологію а також для вибору адекватного методу хірургічної корекції, а також при підборі матеріалу для протезування клапанів.

 

// Карповські читання: Матеріали I Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 18-21 травня 2004 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - 75с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100