Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2004

обложка

Карповські читання: Матеріали I Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 18-21 травня 2004 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - 75с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

ЗАКОН СТРУКТУРОГЕННОСТІ ІНФОРМАЦІЇ В БІОЛОГІЇ, МОРФОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНІ М.П.Федченко Кафедра патологічної анатомії
Дніпропетровська державна медична академія

Основними питаннями в біології залишаються походження та механізми еволюції живої матерії. Незважаючи на багаторічні дослідження закономірності створення нескінченного розмаїття форм живого залишаються невирішеними в багатьох аспектах. Механізми структурогенезу в живих системах, які розвиваються шляхом постійного пристосування до факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, дозволяє зрозуміти недавно відкритий закон структурогенності інформації.

Процеси взаємодій систем супроводжуються адаптаційним морфогенезом у відповідності з інформаційними потоками по принципу: структура – інформогенна, інформація – структурогенна. Постулат про інформогенність структур не потребує спеціальних доказів, бо на ньому базуються всі варіанти спілкування людства з матеріальним (структурованим) світом. Принцип структурогенності інформації реалізується в такій послідовності: дифузна неспецифічна інформація приводить до дистанційних взаємодій системелементів; направлена спеціалізована інформація породжує контактні взаємодії; потім взаємодії переходять у зв’язок з послідуючим його структуруванням в один із ключових елементів системи, що можна сформулювати як закон переходу інформації у взаємодію, взаємодії у зв’язок і зв’язку в елемент. Нова структура має інші властивості і генерує нові інформаційні потоки, чим запускає наступний виток перерозподілу взаємодій та зв’язків в напрямку морфологічної адаптації систем.

Далеко не кожна інформація структурується, а тільки оптимальної сили, тривалості, специфічності, достовірності і т. ін. Тобто потрібні відповідні умови для реалізації цього закону. Якщо система не в змозі запускати процес структурування інформації, то вона не адаптується і неминуче гине у вічному каскаді створень та руйнувань систем, що і лежить в основі природного відбору та еволюції біологічних та соціальних систем .

Кожна система, яка здатна самостійно розвиватись, тобто пристосовуватись до навколишнього середовища, генерує внутрішні та зовнішні інформаційні потоки, як правило представлені хвильовими або корпускулярними сигналами. Можна виділити закономірність: чим більш структурований сигнал, тим більшою силою інформаційної дії він володіє. На клітинному рівні найбільшу інформогенність, котра передається на відстані, мають фрагменти цитоплазми клітин оточені цитоплазматичною мембраною, тобто цитомери (від грець.: cytus клітина та meros – часточка ).

Цитомери продукуються багатьма клітинами при значних функціональних навантаженнях, особливо при механічних взаємодіях (ендотелій аорти та клапанного апарату серця, поверхні суглобів, серозних порожнин очеревини, плеври, перикарда та ін.). При цьому цитомери мігрують в усіх середовищах організму: тканинна рідина, лімфа, кров. Вони мають властивість включатися до цитоплазматичних мембран інших клітин і таким чином переносити інформацію.

Факт відокремлення фрагментів цитоплазми від клітин добре відомий. Це в першу чергу ті варіанти екзоцитозу, коли складові компоненти цитоплазми оточені мембранами виділяються позаклітинно. Описано феномен сферуляції, який проявляється утворенням невеликих кулястоподібних структур на поверхні клітин, котрі можна спостерігати прижиттєво фазовоконтрастною мікроскопією в нормальних клітинах та при патології. Процеси апокринової (коли відділяються апікальні частини цитоплазми) та голокринової секреції (клітини повністю розпадаються на фрагменти) класичні прояви цитомерогенезу. До цитомерогенезу можна віднести феномен мікроклазматозу патологічний процес, що супроводжується відокремленням від клітин фрагментів цитоплазми. Широко відомий апоптоз програмована загибель клітин з утворенням їх фрагментів. В атласах скануючої електронної мікроскопії різних органів та тканин наведені поверхні нормальних і бластомних клітин, на яких практично завжди присутні цитомери.

Таким чином, цитомерогенез це реально існуюче і широко розповсюджене явище, притаманне багатьом клітинам організму як в нормі, так і при патології. Цитомерогенез та цитомери це найбільш ефективний канал обміну структурованої інформації між клітинами, органами та організмами.

На основі вищесказаного можна запропонувати нові теоретичні підходи до патогенезів запальних, онкологічних та інших вогнищевих захворювань. Для нормального функціонування клітин потрібен обмін речовин, який здійснюється не тільки за рахунок гемокапілярів (бо вони не підходять до кожної клітини), а головним чином завдяки позасудинним транспортним шляхам (ПТШ). Ці шляхи мікроциркуляції можуть блокуватись різними механізмами (обтурація імунними депозитами, бактеріями, травми, компресії, склероз, гіаліноз і т. ін). Саме внаслідок порушення чи недостатності міграції інформогенних факторів (цитомерів, трофогенів, імунних компонентів і т. ін.) по ПТШ формується своєрідне “патогенне поле”, де не буде діяти закон структурування ослаблених потоків інформації, відповідно не буде адаптаційного морфогенезу і почне розвиватись дистрофічний, запальний, пухлинний чи інший вогнищевий патологічний процес. Формування “патогенного поля” є основною передумовою для “пухлинного поля”, поняття якого широко використовується в трактовці патогенезу онкологічних захворювань. Не випадково блокування шляхів позасудинної міграції інформації при колагенозах та при амілоїдозі буде корелювати з ростом пухлинних захворювань.

Для кожного рівня організації систем характерні свої носії інформації, які відповідають розмірам взаємодіючих елементів і швидкості цих реакцій (від простагландинів, цитокинів, гормонів та інших молекулярних регуляторів до більш структурованих довгострокових носіїв – цитомерів). По інформаційній суті та за розмірами їх можна співставити з вірусами. Фактично цитомери є провірусами (запакована в оболонку інформація). Можливо великі за розмірами віруси походять від апоптозних цитомерів, а маленькі – від звичайних цитомерів. Можна стверджувати, що цитомери та віруси виконують функцію „писемності” (довготривалої інформації) в міжсистемних взаємодіях.

Віруси це високо структуровані носії інформації (генетичні дискети), які специфічні для певних видів організмів, органів, типів клітин. Елімінація вірусними програмами біосистем, які не здатні їм протистояти, приводять до спільного генетичного знаменника структури кожного рівня організації, чим інтегрують біосферу в єдину цілісну систему. Кожний організм є своєрідним ендо та екзогенним цитомерним (провірусним) реактором і закони цитомерних взаємодій в майбутньому буде вивчати цитомерологія. Ця наука дозволить більш ефективно взаємодіяти з біосистемами в створенні нових форм адаптації до різних факторів середовища як в нормі, так і при патології.

Профілактику структурування хвороб в ту чи іншу нозологічну форму потрібно здійснювати на етапі найбільшої керованості системи шляхом гармонізації формули інформаційних потоків, щоб вони не переходили у патологічні взаємодії, зв’язки з послідуючим їх структуруванням у вигляді морфологічного еквіваленту певної хвороби. Інформаційні потоки завжди багатокомпонентні і вони можуть або підсилювати, або послаблювати дію один одного, що потрібно враховувати при створенні рецептури інформаційного простору систем і відповідно керувати морфогенезами в них на різних рівнях організації біосоціосфери.

Таким чином, закон структурогенності інформації суттєво доповнить і змінить традиційні уявлення про деякі біологічні явища, морфогенези, патогенези, профілактику та лікування багатьох захворювань.

 

// Карповські читання: Матеріали I Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 18-21 травня 2004 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - 75с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100