Карповские чтения 2005

СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ПОСМУГОВАНИХ ПРОТОК СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ АДРЕНАЛІНА І АЦЕТИЛХОЛІНА Г.А.Єрошенко, В.І.Шепітько, С.М.Білаш, О.Д.Лисаченко, О.О.Передера Кафедра гістології, цитології та ембріології
Українська медична стоматологічна академія
(Полтава)

Введення експериментальним тваринам адрено- і холіноміметиків викликає структурні зміни в залозистих компонентах слинних залоз. Вираженість цих змін різноманітна, як різноманітні і прояви з боку кінцевих відділів і вивідних проток. Виведення секреторних гранул епітеліоцитами кінцевих відділів слинних залоз супроводжується скороченням міоепітеліальних клітин, які оточують залозисті трубки, що призводить до посилення виведення секрету.

Комплексна оцінка даних морфометрії внутрішньочасточкових утворень слинних залоз після введення адреналіну і ацетилхоліну експериментальним тваринам визначила, що найбільш чутливими до стимуляції є посмуговані протоки.

Метою роботи було вивчення структурних змін в посмугованих протоках слинних залоз після введення адреналіна (АД) і ацетилхоліна (АХ).

Об'єктом дослідження були статевозрілі щури-самці. Перша група – контрольна, друга і третя – експериментальні: тваринам вводили розчин АД (0,3 мг/кг) і розчин АХ (1,5 мг/кг). Напівтонкі зрізи з епонових блоків вивчали в світловому мікроскопі.

Отримані дані свідчать, що посмугованість проток у щурів контрольної групи в привушних залозах утворена вузькими складками і має „пухирцевий” тип в підщелепних і під'язикових. При стимуляції, незалежно від виду подразника відбувається зміна типу посмугованості в привушних на „пухирцевий” тип, в підщелепних і під'язикових складки стають вузькими. Виключення складає підщелепна залоза після введення ацетилхоліну – в ній складки розширювались в декілька разів, утворюючі цистерни, що є морфологічним проявом підвищенної евакуації рідини з інтерстицію залози в просвіт протоки. Морфологічні зміни ядра найбільш виражені при введенні тваринам ацетилхоліну і слабо проявляються в групі, якій вводили адреналін, що є морфологічним підтвердженням більшого функціонального навантаження, якого зазнають протокові епітеліоцити після введення АХ.

Секрет в просвітах проток визначався в привушній і під'язиковій залозах (контрольна група тварин). Після стимуляції секреторні продукти визначались в просвіті проток підщелепних і під'язикових залоз, привушна залоза в просвіті посмугованих проток секрету не містила. Виходячи із оптичної щільності секрету, найвища густина спостерігалась в під’язикових залозах тварин, яким вводили АХ.

// Карповські читання: Материалы II Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 12-15 апреля 2005 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2005. - 93с. [содержание...]