Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2005

обложка

Карповські читання: Матеріали II Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 12-15 квітня 2005 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - 93с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

МОРФОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ВІДНОВНИХ МІРОПРИЄМСТВ ПРИ ІНВОЛЮТИВНИХ І ПОСТТРАВМАТИЧНИХ РУБЦЕВИХ ЗМІНАХ ШКІРНИХ ПОКРИВІВ ТІЛА О.І.Макарчук Клініка „Артмедика”
(Дніпропетровськ)

Проблема вікових інволютивних змін є однією з давніх і важливих проблем медицини, причому зміни в системі шкіри займають важливе місце в даній проблемі, тому що безпосередньо визначають не тільки медичний, але і соціально-психологічний її аспект. Особливе й найбільш складне питання, пов'язане з порушеннями в системі шкіри, становлять посттравматичні зміни, серед яких центральне місце посідають рубцеві деформації внаслідок тяжких травм від впливу механічного, термічного і хімічного чинників. Велика розмаїтість нових технічних методів відновлення при інволютивних і посттравматичних змінах шкіри створює певні труднощі у правильній оцінці переваг і недоліків того чи іншого методу, однак надає умови для вирішення питання з урахуванням індивідуальних і причинних факторів у кожному конкретному клінічному випадку.

Необхідно відзначити, що інволютивні і посттравматичні зміни шкіри дотепер залишаються недостатньо систематизованими, не розроблені питання індивідуальної оцінки шкірних покривів, не вироблено диференційований підхід і показання до певних способів хірургічної корекції з урахуванням індивідуальних особливостей ступеня гісто-фізіологічних змін, не розроблені чіткі показання до багатоетапних операцій і послідовності їх виконання. Все це свідчить про те, що питання хірургічної реабілітації хворих з інволютивними і посттравматичними змінами шкірних покривів є не до кінця вивченими і потребують подальшої розробки.

У дослідженні проведено аналіз причин, що призводять до незадовільних результатів оперативних втручань при інволютивних та посттравматичних змінах шкірних покривів, а також вивчено структуру та характер ускладнень в залежності від варіантів хірургічного лікування.

Робота грунтується на результатах експериментального розділу дослідження та комплексного хірургічного лікування хворих з інволютивними і рубцевими змінами шкіри у таких локалізаціях:

  1. Середня лицева область (вікові групи пацієнтів з інволютивними змінами – 40-50 років, 51-60 років; з рубцевими змінами – 18-30, 31-40, 41-50, 50-60, 61 та більше).
  2. Область шиї (вікові групи пацієнтів з інволютивними змінами – 51-60 років; з рубцевими змінами – вікові групи відповідно до попередньої локалізації).
  3. Передня черевна стінка (вікові групи пацієнтів з інволютивними змінами – 31-40, 41-50, 51-60 років; з рубцевими змінами – вікові групи відповідно до попередньої локалізації).

У роботі проведено систематизацію провідних гістофізіологічних та клінічних проявів інволютивних змін шкіри з урахуванням причинних факторів, ступеня та швидкості формування, особливостей структурно-функціональних ознак інволютивного або патологічного процесу. На грунті вивчення кореляцій між патоморфологічними та клінічними проявами уражень проведено типування інволютивних та посттравматичних уражень системи шкіри.

На підставі проведених експериментальних досліджень на щурах, кролях та свинях визначені 17 найбільш інформативних морфологічних показників, що відображають ступінь інволютивних порушень системи шкіри, а саме:

  1. Товщина рогового шару епідермісу.
  2. Мітотичний індекс кератиноцитів.
  3. Питома вага патологічних мітозів у складі гермінативної зони епідермісу.
  4. Загальна товщина епідермісу.
  5. Чисельна щільність дендритних клітин Лангерганса.
  6. Кількісне співвідношення між фібробластами і фіброцитами у складі сосочкового та сітчастого шарів дерми.
  7. Наявність сосочкового шару дерми та співвідношення товщини сосочкового і сітчастого шарів.
  8. Шільність упаковки клітин фібробластичного ряду у складі дерми.
  9. Співвідношення між сульфатованими і несульфатованими глікозаміногліканами у міжклітинному просторі.
  10. Вміст гіалуронової кислоти.
  11. Сумарний вміст дерматансульфату і хондроітинсульфату.
  12. Кількісна щільність гемокапілярів.
  13. Питома вага резервних гемокапілярів.
  14. Коефіцієнт орієнтації колагенових волокон.
  15. Щільність упаковки колагенових волокон.
  16. Щільність упаковки клітин гематогенного походження у складі сполучної тканини дерми (найбільш інформативні – тканинні базофіли, середні лімфоцити, макрофаги).
  17. Питома вага гладком’язових клітин у складі сосочкового шару.

З урахуванням характеру патоморфологічних ознак ушкодження шкіри у дослідженні використовуються консервативні засоби щодо стимуляції та оптимізації відновних процесів. Аналіз експериментальних даних дозволив з’ясувати, що використання аплікаційних та ін’єкційних форм глікозаміногліканів, колагену, гіалуронової кислоти як замісної субстратної терапії, а також системної ензимотерапії, суттєво поліпшує структуру шкіри. На грунті віддалених результатів (як клінічних, так і експериментальних) ми дійшли висновку, що морфологічний і гістохімічний аналіз отриманої інтраопераційно шкіри є не тільки бажаним, але й необхідним для подальшої цілеспрямованої корекції відновних процесів. Так, зокрема, фібробласти з обмеженим синтезом колагену не тільки компенсаторно активують синтез глікозаміногліканів міжклітинного матриксу, але й призводять до порушення загальної структури шкіри, вносять дисбаланс у просторові взаємовідношення її волоконного та аморфного компонентів, патологічно змінюють пружні та еластичні властивості шкіри. У даній ситуації поступова обробка шкіри аплікаційними препаратами колагену значною мірою виправляє дефект кількісного складу сполучної тканини дерми, індукує відновлення нормального співвідношення між її волоконним і аморфним компонентами, відновлює нормальний синтетичний профіль фібробластів. Цей приклад свідчить, що обгрунтоване залучення до вирішення задач дослідження консервативних підходів у поєднанні з хірургічними способами корекції змін шкіри дозволить цілеспрямовано впливати на характер структурно-функціональних механізмів відновлення системи шкіри.

 

// Карповські читання: Матеріали II Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 12-15 квітня 2005 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - 93с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100