Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2005

обложка

Карповські читання: Матеріали II Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 12-15 квітня 2005 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - 93с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕТВОРЕНЬ АРХІТЕКТУРИ МІОКАРДУ В РАННЬОМУ СЕРЦІ У ПРЕДСТАВНИКІВ ХРЕБЕТНИХ Ю.В.Сілкіна Кафедра гістології
Дніпропетровська державна медична академія

Останніми роками значно зросла увага дослідників до вивчення гістоархітектурних особливостей міокарда, зокрема, до формування міоархітектоніки. Істотно менше досліджень присвячено філогенетичним особливостям просторової архітектури міокарду на етапах кардіогенезу.

Відповідно до сучасних уявлень [1, 2, 3], розвиток архітектури міокарду хребетних відбувається у 4 етапи: 1) формування епітеліоподібного міокарду раннього трубчастого серця; 2) трабекуляція завдяки камероспецифічному зростанню міокардіальної маси; 3) компактизація за рахунок стовщення і ущільнення базальної частини трабекул з вростанням коронарних судин; 4) утворення багатошарової спіральної шлуночкової системи. Виходячи з наведеної періодізації, більшість морфологів акцентували дослідження на кінцевих етапах розвитку архітектури на аналізі органотопографічних властивостей рельєфу камер, просторової орієнтації трабекулярних і сосочкових м’язів, м’язово-волоконних пучків у складі шлуночків і передсердь тощо.

Метою нашого дослідження було проведення порівняльної характеристики перебудов архітектури міокарду у амфібій, курки, щура та людини до моменту появи елементів презумптивного судинного русла.

Поява перших трабекул мала місце у всіх об’єктів в зоні презумптивного шлуночка. Найбільш активно ріст трабекул відбувався у щура та людини за рахунок базальної частини; у курки та жаби цей процес перебігав рівномірномірно по всій довжині трабекул. Напрямок росту трабекул співпадав у всіх вивчених об’єктів і характеризувався як радіальний, при цьому трабекула не мала вільних кінців, прикріплюючись до різних боків шлуночку.

Динаміка зростання довжини трабекул найбільш стрімкою була у курки у порівнянні з іншими вивченими представниками хребетних: за означений період цей параметр зростав у лівому шлуночку у 5,2 рази (р?0,05), а у правому – у 5,9 рази (р?0,05). Нерівномірність зростання довжини трабекул при порівнянні правого та лівого шлуночків серця і переважання такої в правій камері було характерним також для щура і людини. У жаби найбільш активний ріст трабекул відбувався з 29 до 32 стадії, причому для різних зон шлуночку була характерною нерівномірність лінійних параметрів трабекул. При аналізі динаміки товщини трабекул з’ясувалось, що у щура і людини зростання цього параметру було більш активним (у 1,8 рази у лівому шлуночку та у 2,4 рази у правому) при порівнянні з куркою та жабою (в 1,7 та 1,5 рази у відповідних камерах).

При аналізі результатів імуногістохімічних досліджень сердець ембріонів людини виявилося, що в даний період найбільшу проліферативну активність мали кардіоміоцити компактного міокарду в тому числі в зонах базальних ділянок трабекул і найменшу в трабекулярному міокарді. Ці дані співпадали з картиною, що спостерігалась у серці щура, яка вказувала на мінімальну кількість мітотичних фігур у всіх ділянках трабекули окрім базальної.

Товщина компактного та трабекулярного шарів у всіх вивчених об’єктів мала різну активність зростання. У жаби товщина компактного шару як шлуночка, так і передсердь залишалась незмінною з моменту утворення і до моменту сформованого зрілого серця, маючи вигляд пластинки, що складалась лише з одного ряду кардіоміоцитів. Це принципово відрізняло її від сердець курки, щура та людини, у яких компактний міокард мав динаміку стовщення. В означений період зростання об’єму компактного міокарду мало слабку динаміку, набираючи активності в період появи перших протокапілярів. Компактний міокард передсердь в цей період мав незначне зростання у ембріонів курки, щура та людини.

Міокард шлуночку та передсердь у Rana temporaria в період личинкового метаморфозу принципово відрізнявся від міокарду інших вивчених об’єктів у відношенні ультраструктурних різновидів кардіоміоцитів. В трабекулах всіх камер серця земляної жаби в зазначений період з'являлися атипові м’язові клітини, що відрізнялися специфічними гістохімічними властивостями цитоплазми, формою ядра та розмірами самої клітини.

Збільшення товщини трабекулярного шару найбільш стрімко відбувалось у курки в зоні верхівки лівого шлуночку – лише за 1 добу (з 4 до 5 доби) показник товщини зростав в зазначеній ділянці у 8,8 рази. У інших об’єктів збільшення товщини трабекулярного шару відбувалось більш повільно, однак зона домінування активності процесу співпадала з такою у курки. Динаміка зростання товщини трабекулярного міокарду у Rana temporaria мала поступовий характер, збільшуючись етапно протягом всього періоду кардіогенезу. Перший “стрибок” припадав на 29-31 стадії, другий – на 33-36 стадії, після чого стовщення трабекулярного шару мало вигляд плавної кривої (див. рис. 3.1). У щура найбільш активне зростання величини відбувалось протягом 3 діб (з 12 до 14 доби ембріонального розвитку), а у людини протягом 1 тижня (з 4 до 5 тижня), після чого активність спадала. З 17 доби ембріонального розвитку щура та 7,5 тижня пренатального розвитку людини різке зменшення об’єму трабекулярного міокарду призводило до його повного зникнення вже на 18 добу та на 12 тиждень відповідно. У курки цей процес перебігав з 7 доби до 10 доби ембріонального періоду розвитку.

Збільшення об’єму трабекул та утворення ними просторової сітки призводило до формування системи міжтрабекулярних просторів. У земляної жаби протягом кардіогенезу найдовше зберігались великооб’ємні синусоїди, що було викликано відсутністю активних процесів ущільнення трабекул та утворення компактного міокарду. На відміну від інших вивчених об’єктів у Rana temporaria в широких трабекулах знайдені внутрішньотрабекулярні синусоїдні гілки, що відходили від основного комплексу, як наслідок пристосування до безсудинної системи кровопостачання. У курки, щура та людини трабекули, які спостерігалися в зрілому серці, були широко пронизані капілярним руслом та будовою не відрізнялись від інших шарів.

Гістоструктура синусоїдів у всіх об’єктів без виключення була схожою і включала вистелення їх ендотелієм, який одночасно був зовнішньою оболонкою трабекул. Крім того, під ендотелієм, починаючи у курки з 4,5 доби, у щура з 12 доби ембріонального розвитку та у людини з 5 тижня пренатального розвитку, з’являлись поліморфні мезенхімні клітини, повністю заселяючі кардіогель. У жаби процесу заміщення кардіогелю мезенхімними клітинами не відбувалось.

Таким чином, початок процесу трансформації міокарду у всіх вивчених об‘єктів мав схожий характер. Темп зростання об’єму трабекулярного міокарду був найбільший у курки, при цьому активність стовщення компактного міокарду була незначною, окрім Rana temporaria, у якої зростання товщини компактного міокарду не відбувалося.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Developmental changes in the myocardial architecture of the chick / D.Sedmera, T.Pexieder, N.Hu, E.B.Clark // Anat. Rec.- 1997.- Vol.248.- P.421-432.
  2. Developmental patterning of the myocardium / D.Sedmera, T.Pexieder, M.Vulliemin et al. // Anat. Rec.- 2000.- Vol.258.- 319-337.
  3. Sedmera D., Thomas P.S. Trabeculation in the embryomc heart // Bioessays.- 1996.- Vol.18.- P.607
 

// Карповські читання: Матеріали II Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 12-15 квітня 2005 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - 93с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100