Карповские чтения 2005

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ СІМ`ЯНИКІВ ПРИ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕННІ І ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ В.І.Шепітько, Є.В.Стецук Кафедра гістології, цитології та ембріології
Українська медична стоматологічна академія
(Полтава)

Актуальною проблемою сучасної медицини є вивчення патогенезу захворювань чоловічої репродуктивної системи, які ведуть до безпліддя. Асептичне запалення та корекція його за допомогою трансплантації кріоконсервованої плаценти підвищує ефективність лікування даної патології, що відновлює фертильність осіб чоловічої статі.

Метою експериментального дослідження було вивчення морфологічних змін сім’яників на моделі гострого асептичного орхіту викликаного веденням карагінену та наступною корекцією його за допомогою трансплантації кріоконсервованої плаценти.

Дослідження проведене на 114 статевозрілих щурах–самцях, яким для створення моделі гострого асептичного орхіту вводили 5 мг карагінену в 1 мл ізотонічного розчину NaCl. Тварин було розподілено на три групи. Перша група - конторольна, другій групі тварин вводили карагінен, третій групі – після моделювання гострого запалення сім’яника карагіненом вводили кріоконсервовану плаценту. Після евтаназії тварин матеріал тканини сім’яників заключали в епон-812, забарвлювали толуїдиновим – синім. Напівтонкі зрізи вивчали в світловому мікроскопі.

Встановлено, що найбільш чутливими до пошкоджуючої дії карагінену були клітини сперматогенного епітелію та ендокриноцити. Гостре асептичне запалення яєчка супроводжувалось вираженою реакцією з боку судин мікроциркуляторного русла, що проявлялось спазмом резистивної ланки, локальним розширення ємкісних мікросудин з явищами стазу. З боку обмінної ланки реакція була неоднозначною і поряд зі спазмованими капілярами, визначались мікросудини з широким просвітом і витонченою стінкою. Після трансплантації кріоконсервованої плаценти у сім’яниках, відбувались позитивні зміни з боку судинного компоненту, які проявлялись відновленням перфузії крові через капіляри, зменшенням лейкоцитарної інфільтрації органу в сполучній тканині, що оточує звивисті сім’яні канальці. Серед клітин оточуючої сполучної тканини переважали плазмоцити і макрофаги, кількість гранулоцитів була незначною. Відновлення сперматогенного епітелію починалось з базальних шарів, проліферативні процеси в яких, призводили до появи клітинних елементів в адлюмінальному шарі.

// Карповські читання: Материалы II Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 12-15 апреля 2005 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2005. - 93с. [содержание...]