Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2006

обложка

Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

Гемодинамічні характеристики хворих літнього віку в ранньому післяопераційному періоді в залежності від методу холецистектомії І.М.Береговенко, В.М.Лук’яненко, Д.Ю.Зіненко Міська лікарня №16 (Кривий Ріг)

Вступ. Поширеною причиною несприятливих результатів хірургічного лікування хворих з гострим холециститом є наявність супутньої патології, що виходить на перший план у пацієнтів геріатричної групи [1, 2]. Нерідко у хворих похилого віку супутні захворювання виявляються у стадії субкомпенсації або декомпенсації поряд з синдромом „взаємного обтяження”, що зумовлює розвиток тяжких ускладнень у ранньому післяопераційному періоді [6, 9, 10]. Для покращення результатів лікування хворих даного контингенту необхідна адекватна і, за можливістю, швидка корекція гемодинамічних, респіраторних, метаболічних порушень [3]. Крім того, одним із шляхів, що спрямований на зниження операційного та післяопераційного ризику лікування, є впровадження малоінвазивних хірургічних технологій - лапароскопічних і міні-лапаротомних втручань [5, 8]. Проте до теперішнього часу залишаються дискусійними та суперечливими погляди на визначення адекватного методу оперативного лікування хворих з гострим холециститом у різних вікових групах, що пов’язано, зокрема, з обмеженостю відомостей про стан найважливіших функціональних систем організму після проведення оперативних втручань.

Мета дослідження. У даному дослідженні проведено оцінку стану центральної гемодинаміки хворих геріатричної групи з гострим холециститом в інтраопераційному і ранньому післяопераційному періоді в залежності від обраного варіанту проведеної холецистектомії.

Матеріал і методи. Було обстежено 4 групи пацієнтів віком від 60 до 75 років, оперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. До 1 групи увійшли 36 хворих, оперованих із традиційного оперативного доступу; 2 групу склали 19 пацієнтів, яким проведено лапароскопічне оперативне втручання за стандартною методикою; до 3 групи увійшли 20 хворих, оперованих лапароскопічно з використанням модифікованої технології; 4 групу склали 27 хворих, оперованих міні-лапаротомним доступом. Всі хворі мали два або більше супутніх захворювань. 89,8% пацієнтів належали до групи операційного ризику ІІІ ступеня (за показниками ASA). З метою вивчення географічної норми обстежено 12 добровольців віком від 60 до 75 років без гострих і хронічних захворювань травної і серцево-судинної систем, які склали контрольну групу.

Для оцінки стану центральної гемодинаміки методом інтегральної реографії за М.І.Тищенком [7] за допомогою реоплетізмографа РПГ 4-02 реєстрували ударний об’єм серця (УОС), хвилинний об’єм кровообігу (ХОК) і загальний периферичний опір судин (ЗПОС). Також визначалися частота серцевих скорочень (ЧСС), центральний венозний тиск (ЦВТ), розраховувались серцевий індекс (СІ) і середній артеріальний тиск (САТ). Визначення параметрів центральної гемодинаміки проводили перед операцією й інтраопераційно, а також через 1, 3, 7, 14 і 21 добу після проведення оперативного втручання.

Кількісні результати дослідження піддавалися обробці методами варіаційної статистики з визначенням вірогідності розходжень між вибірками з урахуванням критерію t Стьюдента [4].

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження показали, що перед операцією стан центральної гемодинаміки переважної більшості хворих (92,7%) відповідав гіподинамічному типу з переважанням ізометричного механізму компенсації порушень функції серцевої діяльності за рахунок істотного зменшення СІ, УОС і ХОК, що супроводжувалось підвищеними показниками ЧСС, САТ і ЗПОС.

Під час проведення оперативного втручання спостерігалося істотне зниження значень СІ у хворих 1 і 2 обстежуваних груп відносно передопераційного рівня - на 26,9% (p<0,05) і 34,8% (p<0,05) відповідно, що може бути пов’язано з масивним порушенням тканин і наявністю пневмоперитонеума. Це супроводжувалось різким зростанням ЗПОС і ЧСС відносно передопераційних величин, а також достовірним зниженням УОС і ХОК. Навпроти, у хворих 3 і 4 клінічних груп під час втручання значення СІ і ЧСС статистично вагомо не відрізнялись від рівня, визначеного у хворих до операції. ЗПОС підвищувався лише на 18-20% у порівнянні з передопераційним рівнем.

Протягом першого тижня післяопераційного періоду у хворих 1 клінічної групи спостерігалось погіршення більшості показників центральної гемодинаміки; протягом 2-3 тижнів після холецистектомії спостерігалося помірне відновлення УОС, ЗПОС, ЦВТ і ЧСС до передопераційного рівня наприкінці спостереження. У пацієнтів 2 групи відбувалося поглиблення гіподинамічного стану центральної гемодинаміки на тлі стійкого підвищення ЗПОС і зниження СІ та ХОК. Протягом 1 і 3 доби після проведення операції рівні УОС, ЦВТ досягали передопераційних значень. Починаючи з 7 доби післяопераційного періоду відбувалось помітне відновлення більшості вивчених гемодинамічних характеристик. У хворих 3 і 4 клінічних груп під час операції не відбувалося достовірних змін жодного з вивчених гемодинамічних параметрів у порівнянні з відповідними передопераційними значеннями. Протягом післяопераційного періоду спостерігалось поступове підвищення СІ, УОС і ХОК на тлі зменшення ЧСС і ЗПОС.

Висновок. На відміну від традиційного і стандартного лапароскопічного доступів, проведення модифікованої лапароскопічної і міні-лапаротомічної холецистектомії дозволяє ефективно запобігати поглиблення порушень стану центральної гемодинаміки хворих похилого віку як в інтраопераційному, так і в ранньому післяопераційному періоді.

Література

  1. Галеев М.А., Тимербулатов В.М. Желчнокаменная болезнь и холецистит.- Уфа, 1997.- 201 с.
  2. Дадвани С.А., Ветшев П. С., Шулутко А.М., Прудков М.И. Желчнокаменная болезнь.- М.: Изд. дом Видар, 2000.- 144 с.
  3. Коррекция кардиореспираторных нарушений при лапароскопической холецистэктомии / Азбаров А.А., Буров Н.Е., Бутовский С.А. и др. // Анест. и реаниматол.- 2001.- №2.- С.24-28.
  4. Лакин Г.Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. вузов.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Высшая школа, 1990.- 352 с.
  5. Мини-инвазивные операции при остром холецистите у больных с высоким операционным риском / Бебуришвили А.Г., Зюбина Е.Н., Лозовой А.В. и др. // Анналы хир. гепатол.- 2002.- №1.- С.87.
  6. Сажин В.П., Федоров А.В. Лапароскопическая хирургия. Часть 1. Лапароскопическая оперативная хирургия.- М.: Реком, 1999.- 178 с.
  7. Тищенко М.И. Биографические и метрологические основы интегральных методов определения ударного объема крови человека: Автореф. дис... д-ра мед. наук.- М., 1971.- 20 с.
  8. Ульянов Ю.Н. Малоинвазивные методы в лечении осложненных форм желчнокаменной болезни у пациентов с высокой степенью операционного риска: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук.-СПб, 2001.- 301 с.
  9. Percutaneous cholecystostomy for acute cholecystitis in critically ill patients / Hamy A., Visset J., Likholatnikov D. et al. // Surgery.- 1997.- Vol.121.- P.398-401.
  10. Alterations in respiratory function and hemodynamics during laparoscopic cholecystectomy under pneumoperitoneurn / Kubota K., Kajiura N., Teruya M. et al. // Surg. Endosc.- 1993.- Vol.7, №6.- P.500-504.

// Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100