Общество морфологов Украины: анатомы, гистологи, эмбриологи, хирурги, цитологи
Титульная
Форум
Президиум и правление
Отделения
Студенческие олимпиады
Специализированные Советы
Периодика
Диссертации и авторефераты
Новости и объявления
Каталог веб-ресурсов
Медицинский юмор
Гистология, цитология и эмбриология
Нормальная и топографическая анатомия
Отделения
Рассылка
rss  
 
 Українською | На русском   
     
»»   НТ АГЕТ / Периодика / Карповские чтения /

Карповские чтения 2006

обложка

Карповские чтения: Материалы III Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 11-14 апреля 2006 г.). Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2006. - 86с. [содержание...]

Материалы I, II и III Всеукраинских научных морфологических конференций "Карповские чтения" (Днепропетровск, 2004, 2005 и 2006 гг.) [перечень...]

РОЗВИТОК СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ МІОКАРДУ В ОНТОГЕНЕЗІ ЩУРА А.О.Горбунов Кафедра гістології, Дніпропетровська державна медична академія

Взаємодія між структурними компонентами міокарду - м’язовим, судинним, сполучнотканинним, нервовим - визначає його адекватне функціонування як багатотканинної системи. Морфологічним субстратом означених компонентів у складі міокарда є розвинута структура м’язових волокон, складне мікроциркуляторне русло, досконало організована строма, специфічний нервовий апарат. За цих умов взаємодія між компонентами потребує від них надзвичайно точної просторової взаємної організації. Не випадково останніми роками значно зросла увага дослідників до вивчення саме гістоархітектурних особливостей міокарда, зокрема, до формування міоархітектоніки і ангіоархітектоніки. Істотно менше досліджень присвячено онтогенетичним особливостям просторових м’язово-судинних взаємовідношень, особливо на рівні мікросудин і волоконних комплексів. Актуальними залишаються питання про зв’язок ростових та диференціювальних процесів кардіоміоцитів з розвитком мікросудинного русла та сполучнотканинного компоненту.

Мета дослідження - визначення механізмів формування просторових взаємовідношень між м’язовим та стромальним компонентами шлуночкового і міжпередсердного міокарда в онтогенезі щура.

Методи дослідження. Фарбування гістологічних препаратів здійснювалось методами ван Гизона (пікрофуксіном) та Маллори (в модіфікаціі Слінченко). Для візуалізації еластичних волокон після фарбування пікрофуксіном використовувалась методика “дофарбування” резорцин-фуксіном (та орсеіном Унна). Основна речовина фарбувалася толуідіновим-синім.

Результати та їх обговорення. При дослідженні гістоархітектоніки раннього міокарду була визначена її специфічна гетероморфність як на рівні різних шарів в межах однієї камери серця, так і на рівні різних камер. При порівнянні міжтрабекулярних просторів в межах одного шлуночка спостерігались більш широкі синусоїди у внутрішній пластинці трабекулярного міокарду. Шлуночкова специфічність архітектури синусоїдів характеризувалась відмінністю їх форм та відносного об’єму. Форма синусоїдів була достатньо різноманітною - від щілиноподібної до еліпсоїдної. Між волокнами спостерігалась система міжклітинних просторів, спрямованих, імовірно, на розмежування та трофіку міоцитів, що знаходились на етапі диференціювання і просторової трансформації. Зірчасті мезенхімні клітини в трабекулярному шарі спостерігались лише в прошарку між ендотеліальними та м’язовими клітинами трабекул. У середині трабекула складалась з одного типу клітин і не містила в цей період мезенхіми.

При дослідженні первинної кроворозподільчої системи визначилося, що синусоїдні великооб’ємні синуси утворювалися шляхом злиття незначних за об’ємом порожнин, які в свою чергу мали центральну частину та „відростки”. Переважна більшість синусоїдів за допомогою їх сполучались між собою та з сусідніми синусами. Але в деяких міжтрабекулярних просторах зберігались гілки зі сліпим ходом, що були описані раніше. Переважна більшість їх мала крилеподібний характер з орієнтацією в різних площинах. На 14 добу пренатального розвитку щура припадала поява елементів презумптивного внутрішньоорганного судинного русла. Прогресивне утворення вторинної системи кровопостачання міокарду починалось з інвазії коронарних судин з боку епікарду.

У стінці передсердь на 15-16 добу ембріонального розвитку щура виявлялись гемокапіляри. Елементи гемомікроциркуляторного русла спостерігалися як в гребенях, так і в компактному міокарді. У трабекулярному шарі міокарду передсердь кожний гребінь був вкритий ендотелієм, який щільно прилягав до кардіоміоцитів. У цей період показники відносного об’єму капілярів статистично вагомо перевищували значення, характерні для попередніх стадій. При дослідженні міокарду передсердь новонародженого щура визначилося, що товщина компактного шару залишалась майже незмінною і складалась з 6-8 кардіоміоцитів завширшки. Відносний об’єм гребенів збільшився у порівнянні з попереднім періодом більш ніж у 3 рази. В кожному гребені спостерігалися гемокапіляри, велика кількість яких, однак, не була каналізованою. Гемокапіляри, що містили в просвіті формені елементи крові, спостерігались переважно в ділянках дна обох передсердь у порівнянні з їх дахом. Досліджені ділянки міокарду шлуночків щура на 7 та 14 добі після народження за міоангіоархітектонікою відрізнялись від вищеописаної більш щільним упакуванням трабекулярних пластин в усіх зонах шлуночків, зменшенням кількості ущільнених синусоїдних просторів і заміщенням їх прошарками сполучної тканини з судинами гемомікроциркуляторного русла.

На 14 добу постнатального періоду розвитку щура визначалась насиченість функціонуючими капілярами всіх шарів міокарду стінки передсердь. Міоархітектура на цьому етапі характеризувалась ущільненням гребенів, а також м’язових волокон в них, паралелізацією волокон у складі всіх шарів міокарду. Однак і в цей період ми спостерігали поодинокі фігури мітоза як в гребенях, так і в компактному міокарді, що свідчило про незавершеність процесів гістогенезу серцевої м’язової тканини. Завершення описаних процесів трансформації міоангіоархітектоніки міокарду передсердь у щура відбувалось до 30 доби після народження.

Таким чином, проведений мікроскопічний та морфометричний аналіз структури міокарду щурів на різних стадіях кардіогенеза дозволив визначити, що міграція мезенхімних клітин між кардіоміоцитами компактного міокарду протягом 14-15 доби забезпечує формування васкулогенних острівців кардіогенезу у щура, після чого відбувається диференціювання мезенхімних клітин у фібробласти і гладкі міоцити судин. Найбільш суттєве зростання рівня насиченості капілярами міокарду шлуночків (у 5,4 рази) відбувається від 15 до 21 доби ембріонального розвитку. Паралельно здійснюється компактизація стінки серця за рахунок ущільнення та об’єднання трабекул у плоскі сітчасті пластини, між якими утворюються синусоїдні простори, які наприкінці ембріонального періоду після сплощення та редукції перетворюються на прошарки сполучної тканини. Просторові трансформації міокарду шлуночків завершуються у щура до 14 доби, а передсердь - до 30 доби постнатального періоду розвитку.

// Карповские чтения: Материалы III Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 11-14 апреля 2006 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2006. - 86с. [содержание...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
До відома морфологів! Уважаемые коллеги!
Большинство страниц веб-сайта НТ АГЕТ ожидает Вашей информации.
Будем очень благодарны за Ваши рекомендации и пожелания относительно информационного наполнения страниц сайта, дизайна и структуры веб-сайта.
// Координатор - Твердохлеб Игорь Владимирович, д.мед.н., профессор, зав. каф. гистологии ДГМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Ответственный за создание и поддержку веб-сайта — Горбунов Андрей Александрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка — Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.
Rambler's Top100