Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2006

обложка

Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

РОЗВИТОК СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ МІОКАРДУ В ОНТОГЕНЕЗІ ЩУРА А.О.Горбунов Кафедра гістології, Дніпропетровська державна медична академія

Взаємодія між структурними компонентами міокарду - м’язовим, судинним, сполучнотканинним, нервовим - визначає його адекватне функціонування як багатотканинної системи. Морфологічним субстратом означених компонентів у складі міокарда є розвинута структура м’язових волокон, складне мікроциркуляторне русло, досконало організована строма, специфічний нервовий апарат. За цих умов взаємодія між компонентами потребує від них надзвичайно точної просторової взаємної організації. Не випадково останніми роками значно зросла увага дослідників до вивчення саме гістоархітектурних особливостей міокарда, зокрема, до формування міоархітектоніки і ангіоархітектоніки. Істотно менше досліджень присвячено онтогенетичним особливостям просторових м’язово-судинних взаємовідношень, особливо на рівні мікросудин і волоконних комплексів. Актуальними залишаються питання про зв’язок ростових та диференціювальних процесів кардіоміоцитів з розвитком мікросудинного русла та сполучнотканинного компоненту.

Мета дослідження - визначення механізмів формування просторових взаємовідношень між м’язовим та стромальним компонентами шлуночкового і міжпередсердного міокарда в онтогенезі щура.

Методи дослідження. Фарбування гістологічних препаратів здійснювалось методами ван Гизона (пікрофуксіном) та Маллори (в модіфікаціі Слінченко). Для візуалізації еластичних волокон після фарбування пікрофуксіном використовувалась методика “дофарбування” резорцин-фуксіном (та орсеіном Унна). Основна речовина фарбувалася толуідіновим-синім.

Результати та їх обговорення. При дослідженні гістоархітектоніки раннього міокарду була визначена її специфічна гетероморфність як на рівні різних шарів в межах однієї камери серця, так і на рівні різних камер. При порівнянні міжтрабекулярних просторів в межах одного шлуночка спостерігались більш широкі синусоїди у внутрішній пластинці трабекулярного міокарду. Шлуночкова специфічність архітектури синусоїдів характеризувалась відмінністю їх форм та відносного об’єму. Форма синусоїдів була достатньо різноманітною - від щілиноподібної до еліпсоїдної. Між волокнами спостерігалась система міжклітинних просторів, спрямованих, імовірно, на розмежування та трофіку міоцитів, що знаходились на етапі диференціювання і просторової трансформації. Зірчасті мезенхімні клітини в трабекулярному шарі спостерігались лише в прошарку між ендотеліальними та м’язовими клітинами трабекул. У середині трабекула складалась з одного типу клітин і не містила в цей період мезенхіми.

При дослідженні первинної кроворозподільчої системи визначилося, що синусоїдні великооб’ємні синуси утворювалися шляхом злиття незначних за об’ємом порожнин, які в свою чергу мали центральну частину та „відростки”. Переважна більшість синусоїдів за допомогою їх сполучались між собою та з сусідніми синусами. Але в деяких міжтрабекулярних просторах зберігались гілки зі сліпим ходом, що були описані раніше. Переважна більшість їх мала крилеподібний характер з орієнтацією в різних площинах. На 14 добу пренатального розвитку щура припадала поява елементів презумптивного внутрішньоорганного судинного русла. Прогресивне утворення вторинної системи кровопостачання міокарду починалось з інвазії коронарних судин з боку епікарду.

У стінці передсердь на 15-16 добу ембріонального розвитку щура виявлялись гемокапіляри. Елементи гемомікроциркуляторного русла спостерігалися як в гребенях, так і в компактному міокарді. У трабекулярному шарі міокарду передсердь кожний гребінь був вкритий ендотелієм, який щільно прилягав до кардіоміоцитів. У цей період показники відносного об’єму капілярів статистично вагомо перевищували значення, характерні для попередніх стадій. При дослідженні міокарду передсердь новонародженого щура визначилося, що товщина компактного шару залишалась майже незмінною і складалась з 6-8 кардіоміоцитів завширшки. Відносний об’єм гребенів збільшився у порівнянні з попереднім періодом більш ніж у 3 рази. В кожному гребені спостерігалися гемокапіляри, велика кількість яких, однак, не була каналізованою. Гемокапіляри, що містили в просвіті формені елементи крові, спостерігались переважно в ділянках дна обох передсердь у порівнянні з їх дахом. Досліджені ділянки міокарду шлуночків щура на 7 та 14 добі після народження за міоангіоархітектонікою відрізнялись від вищеописаної більш щільним упакуванням трабекулярних пластин в усіх зонах шлуночків, зменшенням кількості ущільнених синусоїдних просторів і заміщенням їх прошарками сполучної тканини з судинами гемомікроциркуляторного русла.

На 14 добу постнатального періоду розвитку щура визначалась насиченість функціонуючими капілярами всіх шарів міокарду стінки передсердь. Міоархітектура на цьому етапі характеризувалась ущільненням гребенів, а також м’язових волокон в них, паралелізацією волокон у складі всіх шарів міокарду. Однак і в цей період ми спостерігали поодинокі фігури мітоза як в гребенях, так і в компактному міокарді, що свідчило про незавершеність процесів гістогенезу серцевої м’язової тканини. Завершення описаних процесів трансформації міоангіоархітектоніки міокарду передсердь у щура відбувалось до 30 доби після народження.

Таким чином, проведений мікроскопічний та морфометричний аналіз структури міокарду щурів на різних стадіях кардіогенеза дозволив визначити, що міграція мезенхімних клітин між кардіоміоцитами компактного міокарду протягом 14-15 доби забезпечує формування васкулогенних острівців кардіогенезу у щура, після чого відбувається диференціювання мезенхімних клітин у фібробласти і гладкі міоцити судин. Найбільш суттєве зростання рівня насиченості капілярами міокарду шлуночків (у 5,4 рази) відбувається від 15 до 21 доби ембріонального розвитку. Паралельно здійснюється компактизація стінки серця за рахунок ущільнення та об’єднання трабекул у плоскі сітчасті пластини, між якими утворюються синусоїдні простори, які наприкінці ембріонального періоду після сплощення та редукції перетворюються на прошарки сполучної тканини. Просторові трансформації міокарду шлуночків завершуються у щура до 14 доби, а передсердь - до 30 доби постнатального періоду розвитку.

// Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100