Карповские чтения 2006

РОЗВИТОК СЕРЦЯ МИШАЧИХ ТА КУРЯЧИХ ЗАРОДКІВ НА КІНЦЕВИХ ЕТАПАХ СЕПТАЦІ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ЕТАНОЛУ М.А.Машталір Кафедра анатомії людини,
Дніпропетровська державна медична академія

У науковій літературі описано багато моделей аномального розвитку серця курячих та мишачих зародків, які включать генетичні моделі та вплив тератогенних факторів. Проте вплив такого відомого тератогену як етанолу вивчено недостатньо. Метою роботи було встановлення вад розвитку серця мишачого та курячого зародка після впливу етанолу.

Матеріали та методи. Інтактних зародків білих лабораторних мишей, а також зародків після одноразового інтраперітонеального етанолу (доза 0,03 мл/г 25% розчину) вилучали на 14-у добу ембріогенезу. Курячі зародки інкубували до 72 годин та вводили 0,2-0,25 мл 50%-ного етанолу. Вилучання зародків здійснювали на 8-у добу. Після макроскопічного дослідження частину зародків використовували для гістологічного дослідження.

Результати та їх обговорення. При дослідження серця виявилося, що в обох видів із всіх вад розвитку серця найчастіше зустрічався дефект міжшлуночкової перегородки (ДМШП) (табл.1). Подвійний випускник правого шлуночка (ПДПШ) та декстрапозиція аорти зустрічались рідко, але у кожному випадку вони супроводжувалися ДМШП. У мишачих зародків вади, пов’язані з аномальним розвитком конусно-стовбурової частини серця зустрічали більш часто, ніж у курячих. На відміну від спектру вад, який ми отримали після впливу ретиноєвої кислоти, ми не виявили жодного випадку повної транспозиції магістральних судин.

Підсумок. Спектр вад серця у курячих та мишачих зародків після впливу етанола є дуже схожим. Порушення кінцевих етапів септації серця обумовлено недостатнім розвитком міжшлуночкової перегородки та аномальним розвитком конусно-стовбурової частини серця.

// Карповские чтения: Материалы III Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 11-14 апреля 2006 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2006. - 86с. [содержание...]