Карповские чтения 2006

УЧАСТЬ КЛІТИН ЛАНГЕРГАНСА В ІМУНОЛОГІЧНИХ РЕАКЦІЯХ О.Ю.Нечитайло, Т.Ю.Дудчак, О.І.Петришен Кафедра медичної біології, генетики та гістології
Буковинський державний медичний університет (Чернівці)

Велике значення у реалізації імунологічної реактивності шкіри належить антигенпрезентуючим клітинам - макрофагам, дендритним клітинам та клітинам Лангергенса. Останні виконують у шкірі ряд важливих функцій - сприймають антигенну інформацію та представляють її лімфоцитам, приймають участь у реалізації цитотоксичного надзору, чинять вплив на проліферацію та диференціацію Т-лімфоцитів, у тому числі детермінують перехід Th0- клітин у клітини І та ІІ типів. Дані функції клітин Лангерганса здійснюються завдяки синтезу інтерлейкінів, інтерферону та високому рівню експресії антигенів головного комплексу гістосумісності, рецепторів для імуноглобулінів адгезивних молекул. Участь клітин Лангерганса у патогенезі атопічного дерматиту обумовлена їх включенням в процес презентації алергенів та зв'язування останніх з IgE-фіксуючими рецепторами, а також за допомогою активної продукції медіаторів запалення

Проаналізувавши багаточисленну літературу, ми виявили, що переважна більшість дерматологічних хвороб характеризується масовою загибеллю або ураженням клітин Лангерганса. Якщо вивести їх з імунної гри (наприклад великою дозою УФ випромінювання), то може виникнути специфічний імунний параліч. Подібний перебіг подій можливий і при ВІЧ-інфекції. Наявність в крові таких людей достатньо високого рівня антитіл до вірусу свідчать про те що Ir-гени макрофага реалізують свою функцію, а низькі концентрації специфічних антитіл пояснюються ураженням макрофагів. Завдяки наявності Fc та C3 рецепторів, клітини Лангерганса можуть проявляти себе у якості клітин-убивць, що пояснює часті пухлинні процеси при СНІДі.

У інших джерелах ми знайшли інформацію про те, що безпосереднім є враження клітин Лангерганса при гніздній алопециї. У здорових людей дані клітини виявлені лише в інфундибулярній частині волосяних фолікулів. Проте вже на ранніх стадіях алопециї макрофаги з'являються і на межі матриксу волосини та сосочка, а також у перибульбарних інфільтратах. Завдяки здатності продукувати цитокіни, вони викликають експресію генів, що кодують білки, які індукують апоптоз епітелію волосяного фолікула, спричинюючи облисіння.

// Карповские чтения: Материалы III Всеукраинской научной морфологической конференции (Днепропетровск, 11-14 апреля 2006 г.).
Под ред. профессора И.В.Твердохлеба.- Днепропетровск: Пороги, 2006. - 86с. [содержание...]