Товариство морфологів України: анатоми, гістологи, ембріологи, хірурги, цитологи
Титульна
Форум
Президія та правління
Відділення
Студентські олімпіади
Спеціалізовані Ради
Періодика
Дисертації та автореферати
Новини та оголошення
Каталог веб-ресурсів
Медичний гумор
Гістологія, цитологія та ембріологія
Нормальна та топографічна анатомія
Відділення
Розсилання
rss  
 
 Українською | На русском   
   
»»   НТ АГЕТ / Періодика / Карповські читання /

Карповські читання 2006

обложка

Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.). Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

Матеріали I, II та III Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 та 2006 рр.) [перелік...]

ГІПОКСІЯ ЯК ТЕРАТОГЕННИЙ ФАКТОР КАРДІОГЕНЕЗУ КУРКИ В.Ф.Шаторна Кафедра анатомії людини
Дніпропетровська державна медична академія

Одним з чинників, що впливають на ембріогенез, безумовно, є вміст кисню в навколишньому середовищі і, отже, в крові. Цей агент, разом з температурою, здатний визначати подальший розвиток зародка. Відносно цих необхідних умов розвитку можна говорити про мінімум, максимум і оптимум, значення яких для ембріона в різні періоди розвитку буде різним. Матеріалом для дослідження впливу гіпоксії послужили 40 ембріонів курей, розділених за часом впливу гіпоксією та контрольна група (10 ембріонів). Інкубація здійснювалася в лабораторних умовах по загальноприйнятих методиках.

Дія гіпоксією на самих ранніх етапах розвитку не приводить до помітних порушень кардіогенезу, що говорить про слабку потребу в кисні ембріона курчати до 3-х діб інкубації. Нестача кисню після 3-х діб інкубації значно впливає на хід кардіогенезу. Нами спостерігалися зміни у формуванні серцевої стінки та у термінах і механізмах утворення перегородок шлуночків і передсердь. Особливий інтерес викликали зміни у формуванні міжшлуночкової перегородки. В нормі найактивніше зростання міжшлуночкової перегородки у ембріонів курки відбувається з 28-ї по 30-ту стадію розвитку, що відповідає з 5,5-ї до7-ї доби ембріогенезу. У формуванні міжшлуночкової перегородки беруть участь м'язовий гребінь, який утворює її апікальну частину, а також ендокардіальні подушки атріовентрикулярного каналу, що формують її верхню частину. В експериментальній групі нами спостерігалися численні факти відставання в термінах зростання та злиття цих двох закладок, що призводило до зберігання міжшлуночкового отвору. Виникали і порушення у формуванні самої перегородки, а саме в апікальній та середній частинах, які зростали не як єдиний щільний м'язовий шар, а складалися з окремих трабекул, вкритих ендокардом, тобто перегородка мала численні перфоративні отвори, що також сполучали шлуночки.

На більш пізніх термінах розвитку, а саме починаючі з 10-ї доби інкубації, у міокарді шлуночків нами виявлено більш високий ступінь васкуляризації в порівнянні з нормою. Мабуть, гіпоксія провокує активне проростання судин в межах компактного міокарду. Описаний період ембріогенезу в нормі характеризується формуванням протокапілярів шляхом каналізації міжклітинних просторів та агрегації веретеноподібних мезенхімних клітин. Але в міокарді ембріона, підданого дії гіпоксією, істотно підвищувалася кількість функціонуючих розгалужених судин.

// Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006 р.).
Під ред. професора І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - 86с. [зміст...]

 
 
 © 2004-2015, Морфологія .DP.UA
 
Вниманию морфологов! Шановні колеги!
Більшість сторінок веб-сайту НТ АГЕТ чекає на Вашу інформацію.
Будемо дуже вдячні за Ваші рекомендації та зауваження щодо інформаційного наповнення сторінок сайту, дизайну і структури веб-сайту.
// Координатор - Твердохліб Ігор Володимирович, д.мед.н., професор, зав. каф. гістологіі ДДМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Відповідальний за створення та підтримку веб-сайту — Горбунов Андрій Олександрович. [ e-mail ] // Dr. Andy.
© 2004-2015, НТ АГЕТ.
© Розробка, дизайн, підтримка — Дніпропетровськ, ДДМА, кафедра гістології.
Rambler's Top100