НТ АГЕТ Морфологи Украины Черновецкое областное отделение
Всеукраинской общественной организации
“Научное общество АГЕТ”
 Українською | На русском    ::   НТ АГЕТ / Черновцы / Топография /
     
Кафедра
О кафедре
История
Персонал
Научная деятельность
Учебный процесс
Студенческая деятельность
- - -
Форум
- - -
Гидрометцентр России
Кафедра загальної та оперативної хірургії з топографічною ана...

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ ТА ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ БУКОВИНСЬКОГО МЕДУНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра топографічної анатомії та оперативної хірургії Чернівецького державного медичного інституту організована наприкінці 1944 року.

Першим завідувачем кафедри був вихованець медичного факультету Київського університету (1922) Гуляницький Феодосій Михайлович, переведений 30 грудня 1944 року з Вінницького медінституту. Кандидатську дисертацію "Послеоперационные желудочно-ободочные свищи" (1939) і докторську дисертацію "Пептические язвы тощей кишки, их осложнения и лечение" (1945) Ф.М.Гуляницький захистив у Горьківському медінституті, з яким він налагодив творчу співпрацю ще з 1933 року. Завідувачем кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Ф.М.Гуляницький працював тільки один рік.

Після нього упродовж двох місяців – з грудня 1945 року по лютий 1946 року – обов'язки завідувача кафедри за сумісництвом виконував випускник Харківського медінституту (1924) – доцент Цитрицький Євген Річардович, який на той час працював завідувачем кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту. Докторську дисертацію "Огнестрельные интрацеребральные абсцессы (клиника, диагностика, терапия)" Є.Р.Цитрицький захистив у 1947 році, після чого йому було присвоєно вчене звання професора (1948). У Чернівецькому медінституті ним започаткований науковий напрямок, присвячений вивченню ендемічного зобу на Буковині.

У лютому 1946 року завідувачем кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії призначений досвідчений хірург – доцент Новиков Микола Павлович, випускник медичного факультету Харківського університету. Розпочалася велика робота по створенню матеріально-технічної бази кафедри, анатомічного музею, організації навчально-виховної діяльності та наукових досліджень.

М.П.Новиков уже був досвідченою людиною і авторитетним фахівцем. На той час йому було 52 роки, мав науковий ступінь кандидата медичних наук (1937), вчене звання доцента (1945). За плечима була тривала лікарська (хірургічна) практика: асистент клініки загальної хірургії Середньоазіатського університету, головний хірург Кокандської хірургічної лікарні, хірург Московського обласного клінічного інституту, науковий співробітник клініки загальної хірургії 4-го Московського медінституту, в роки війни – начальник хірургічного відділення евако-госпіталю. Науковий напрямок доцента М.П.Новикова присвячений проблемам гнійної хірургії, про що свідчать тема його кандидатської дисертації ("Об абсцесах селезенки", 1937) та наукові дослідження співробітників очолюваної ним кафедри. У кандидатській дисертації Р.І.Поляк (1950) вивчені шляхи поширення гнійно-запального процесу при вогнепальних пораненнях ліктьового суглоба, Н.Ф.Іванової (1954) – при травматичних ушкодженнях гомілково-стопного суглоба. Окрім названих науковців, під керівництвом доцента М.П.Новикова захистили кандидатські дисертації З.К.Макеєва та А.Т.Мінакова. На кафедрі також виконав кандидатську дисертацію відомий нині вчений – академік Д.Д.Зербіно ("Внутриорганная лимфатическая система яичка, придатка, оболочек и семенного канатика", 1956; науковий керівник – професор М.С.Спіров).

У 1960 році М.П.Новиков вийшов на пенсію і кафедру очолив випускник 1-го Ленінградського медінституту (1944) доцент Цвєтов Євген Петрович, який до цього працював доцентом кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Ярославського медичного інституту. У листопаді того ж року 39-річний Є.П.Цвєтов захистив докторську дисертацію "Пластика мочевого пузыря отрезками подвздошной кишки", а згодом йому присвоїли вчене звання професора (1962).

За період роботи завідувачем кафедри професора Є.П.Цвєтова значно активізувалася науково-дослідна робота, була створена гістологічна лабораторія, придбано низку приладів та апаратів. Колектив кафедри працював над вирішенням актуальних питань пластичної урології, пластичної та клінічної хірургії (спонтанний пневмоторакс, зоб, свищі прямої кишки), вивчав особливості судинно-нервових взаємовідношень людини. Під керівництвом професора Є.П.Цвєтова виконано 24 кандидатські та 2 докторські (Р.І.Поляк, М.П.Ушков) дисертації.

Професор Є.П.Цвєтов видав низку навчальних посібників та монографій: "Рентгенанатомия брюшной полости и ее органов" (Ташкент, 1974; співавт. Ф.Ф.Амиров та ін.), "Пластика мочевого пузыря отрезками подвздошной кишки" (Ярославль, 1960; співавт. А.М.Гаспарян), "Автореферат диссертации и его оформление: Методическое письмо" (Самарканд, 1970; співавт. Г.Н.Александров) та ін.

У 1973 році завідувачем кафедри обрано випускника Чернівецького медінституту (1960) доктора медичних наук Круцяка Володимира Миколайовича, який працював до цього доцентом кафедри анатомії людини. Першими аспірантами професора В.М.Круцяка були Ю.Я.Войтів (1981-1984) та Ю.Т.Ахтемійчук (1984-1987).

Висока наукова кваліфікація професора В.М.Круцяка і досвід педагога-організатора дозволили йому успішно планувати навчальний процес та науково-дослідну роботу. Розвиваючи традиції буковинських анатомів і прийнявши естафету наукового пошуку, професор В.М.Круцяк продовжив дослідження ранніх етапів розвитку людини, виокремивши новий науковий напрямок – ембріотопографія людини. Під його керівництвом виконано 27 кандидатських та 4 докторських дисертацій. В.М.Круцяк володів лише йому притаманним даром розгледіти в молодій людині особистість науковця. Досить зазначити, що шість його учнів працюють професорами або очолюють кафедри, зокрема й клінічні (О.В.Кравченко, У.Ю.Яцожинська, І.Ю.Полянський, Ю.Т.Ахтемійчук, В.М.Пашковський, В.І.Зайцев). Серед кандидатів наук, підготовлених професором В.М.Круцяком, 14 лікарів, з них 11 – хірургічних спеціальностей.

В результаті наукових досліджень школи В.М.Круцяка одержані нові дані про особливості та закономірності внутрішньоутробного розвитку і становлення топографії внутрішніх органів людини. Практичне значення мають дослідження серозних порожнин, правої лімфатичної та грудної проток. Окремі роботи присвячені морфогенезу суглобів людини. Результатом морфологічних досліджень є понад 20 нових способів хірургічної корекції природженої та набутої патології, які широко впроваджені у практичну хірургію. Ембріотопографічний напрямок в анатомічній галузі завдяки подвижницькій діяльності професора В.М.Круцяка виріс в одну з провідних наукових шкіл України. За вагомий особистий внесок у розвиток морфологічної науки, високу фахову майстерність Президія Верховної Ради Української РСР присвоїла йому почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (1989).

У 1986 році професор В.М.Круцяк очолив кафедру анатомії людини Чернівецького медінституту, а наступного року кафедру топографічної анатомії та оперативної хірургії реорганізували в курс при кафедрі анатомії людини. Одночасно були об'єднані гістологічна лабораторія та анатомічний музей. Укрупнення дослідницького колективу дало змогу значно розширити коло досліджуваних питань з ембріотопографії людини.

Кафедра топографічної анатомії та оперативної хірургії відновлена 1994 року, а завідувачем її призначили випускника Чернівецького медінституту (1969) професора Проняєва Володимира Івановича, який на той час працював професором кафедри анатомії людини.

В.І.Проняєв зразу ж після захисту кандидатської дисертації (1973) почав працювати над новою темою, яка 1986 року була захищена на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. У своєму дослідженні В.І.Проняєв застосував еволюційний підхід до вивчення структурної організації осморегулювального апарату нирки людини. Це дало змогу вперше з'ясувати процеси становлення протитечійної системи нирки з урахуванням морфогенезу її складових у порівняльно-ембріологічному аспектах. Ним морфологічно та філогенетично обгрунтована схема будови структурно-функціональної одиниці осморегулювального апарату. В.І.Проняєв довів, що нефрони різноманітних популяцій поділяються на групи залежно від особливостей їх закладки і наступного розвитку, обгрунтував закономірності просторового розміщення ниркових тілець у нирковій паренхімі та взаємовідношення їх петель.

Після присудження наукового ступеня доктора медичних наук В.І.Проняєв багато працює над удосконаленням педагогічної майстерності. За короткий час видав низку навчально-методичних посібників. За значний внесок у розвиток охорони здоров'я, високу професійну майстерність 1995 року Указом Президента України В.І.Проняєву присвоєно почесне звання "Заслужений працівник народної освіти України".

Після трагічної смерті В.І.Проняєва в 1997 році професором кафедри і науковим керівником названих здобувачів призначено професора Малішевську Вікторію Антонівну, а завідувачем кафедри призначено доцента Ахтемійчука Юрія Танасійовича, який працював на посаді старшого наукового співробітника кафедри.

У 2000 році Ю.Т.Ахтемійчук захистив докторську дисертацію "Розвиток і становлення топографії органів та структур заочеревинного простору в ранньому онтогенезі людини", 2002 року йому присвоєно вчене звання професора. Результати дисертації про послідовний морфогенез і формоутворення заочеревинного простору та просторово-часові перетворення його органів і структур упродовж внутрішньоутробного періоду суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології розвитку людського організму. Доведено, що тимчасові і постійні органи утворюють парні комплекси, які в процесі розвитку послідовно змінюють одні одних і на відповідних етапах морфогенезу є основою заочеревинного простору; різноманітність форм заочеревинних органів та асиметрія парних органів виникають на 3-му місяці ембріогенезу і зумовлені особливостями їх взаємовідношень із суміжними органами черевної порожнини та потребою забезпечення повноцінного травлення і виділення. Показано, що ембріональні перетворення дорсальної брижі та її взаємовідношення з первинно-заочеревинними органами призводять до формування анатомічної межі між очеревинним та заочеревинним відділами порожнини живота; вторинна фіксація до задньої стінки живота дорсального мезогастрія, брижі ободової кишки і дванадцятипалокишково-підшлункового органокомплексу, а також відокремлення порожнини живота від плевроперикардіальної зумовлюють відмежування заочеревинного простору як топографо-анатомічної ділянки. Результати наукового дослідження виявились морфологічною основою для розробки "Способу хірургічного лікування злоякісного дуоденостазу" та "Способу накладання дуоденостоми". Частина результатів дисертаційного дослідження висвітлена в монографії Ю.Т.Ахтемійчука "Органогенез заочеревинного простору" (1997).

Професор Ю.Т.Ахтемійчук активно працює над налагодженням творчих зв'язків з фахівцями суміжних галузей, результатом чого є видання колективних монографій – "Місцевий перитоніт" (2001) та "Місцево-поширений рак молочної залози: хірургічні та анатомічні аспекти" (2003).

Зусилля колективу кафедри спрямовані на вдосконалення наочності викладання дисципліни. З цією метою створено комп'ютерний клас і відеоклас, виготовлено та придбано 50 навчальних відеофільмів. Видано навчальний посібник „Практичні навички з оперативної хірургії” (2005). Проводиться активна робота по відновленню анатомічного музею. На кафедрі функціонує редакція науково-практичного журналу "Клінічна анатомія та оперативна хірургія", єдиного на теренах СНД видання подібного спрямування.

Творчому поступу кафедри сприяє гармонійне поєднання молодечого ентузіазму з досвідом. Так, заслужений лікар України, в минулому практичний хірург, досвідчений викладач, доцент І.У.Свистонюк активно працював над виданням навчальної та наукової літератури. За його редакцією видано українською мовою "Оперативну хірургію" (2001) та "Оперативну урологію" (2002). Матеріали кандидатської дисертації І.У.Свистонюка лягли в основу монографії "Інвагінаційно-клапанний ентероанастомоз у хірургії травного каналу" (2002). Молодий викладач – доцент О.В.Цигикало після захисту кандидатської дисертації (1999) видав монографію "Розвиток і становлення топографії головних компонентів коренів легень людини в пренатальному періоді онтогенезу" (2002).

Під керівництвом професора Ю.Т.Ахтемійчука захищено 3 кандидатські дисертації, одна магістерська робота, нині виконується ще низка дисертаційних досліджень. При активній участі колективу кафедри на базі Буковинської медакадемії проведена Всеукраїнська наукова конференція "Актуальні питання морфогенезу" (Чернівці, 2001), присвячена пам'яті та 60-річчю від дня народження професора В.І.Проняєва, та Всеукраїнська наукова конференція "Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії" (Чернівці, 2004), присвячена 60-річчю Буковинської державної медичної академії.

У липні 2005 року кафедра об’єднана з кафедрою загальної хірургії. Нова назва – кафедра загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією Буковинського державного медичного університету. Завідувач кафедри – д.мед.н., професор Ф.Г.Кулачек.

  Вверх 
 
UNDER CON$TRUCTION! Уважаемые коллеги!
Большинство страниц веб-сайта НТ АГЕТ ожидает Вашей информации.
Будем очень благодарны за Ваши рекомендации и пожелания относительно информационного наполнения страниц сайта, дизайна и структуры веб-сайта вообще.
// Координатор - Твердохлеб Игорь Владимирович, д.м.н., профессор, зав. каф. гистологии ДГМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Ответственный за создание и поддержку веб-сайта - Горбунов Андрей Александрович. [ e-mail ]
(Если Вам понравился веб-сайт и Вы хотите создать свой - обращайтесь!)
© 2004-2012, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка — Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.
Ключевые слова: Медицинское образование навчання обучение, медицина, кафедры анатомии, гистологии, хирургии ВУЗы, медицинские институты; факультет, Faculty, Medical education learning, anatomy, histology; Morphologic departments, higher medical institutions.
Rambler's Top100