НТ АГЕТ Морфологи Украины Днепропетровское отделение
Всеукраинской общественной организации
“Научное общество АГЕТ”
 Українською | На русском    ::   НТ АГЕТ / Днепропетровск / Биология /
     
Кафедра
О кафедре
История
Персонал
Научная деятельность
Учебный процесс
Студенческая деятельность
- - -
Форум
- - -
Гидрометцентр России
Історія кафедри медбіології ДДМА

П.М. Лаховский (1927 – 1929)
О.І. Мардерштейн (1929 – 1931)
В.Л. Гербильський (1931 – 1966)
В.В. Богданович (1966 – 1971)
Г.І. Кількінов (1971 – 1982)
О.Г. Слесаренко (1982 – 2003)
В.І. Гарець (з 2003)

Лаховский

У 1923-1925 роках біологію в інституті викладав у вигляді окремого курсу при кафедрі гістології ректор інституту, професор В.П. Карпов. У 1927 році була виділена самостійною кафедра біології, яку очолив професор П.М. Лаховський, а асистентами на той час були В.Л. Бердичевський, М.І. Котляревський, І.І. Барабаш-Нікіфорова, В.Л. Гербільський. Приміщення кафедри – одна кімната на другому поверсі біологічного корпусу (у минулому Олексіївський шпиталь, а нині корпус суспільних наук).

В 1929/30 навчальному році завідувачем призначений професор О.І. Мардерштейн, переведений з Київського медінституту. За фахом він був філософом і читав курс “Діалектика і природа”.

З 1931 року кафедрою став завідувати В.Л. Гербильський, який у 1936 році був затверджений у вченому званні доцента. Штат кафедри поповнився асистентами В.В. Богданович і О.Т. Салатою.

З 1930 по 1937 рік кафедра мала окреме приміщення на другому поверсі біологічного корпусу по вулиці Севастопольській, 17. Отримано було обладнання: 3 імпортних мікроскопи і 25 шкільних мікроскопів для студентів. Почав організовуватися музей кафедри.

У 1934 році кафедра біології серед інших п’яти кафедр наказом по ДМІ була визнана кращою кафедрою і з тих пір, включаючи роки роботи в евакуації, щорічно відзначалася. У 1940 році кафедра отримала перехідний Червоний прапор ДМІ за відмінну роботу.

У 1937/38 навчальному році кафедра перейшла у нове приміщення морфологічного корпусу і зайняла частину першого поверху. Склад приміщень був такий: 2 навчальні кімнати, кабінет завідувача, 2 асистентські кімнати, наукова лабораторія, навчальний музей, лаборантська з фотолабораторією і матеріальна кімната. У зв’язку з нагородженням кафедри перехідним Червоним прапором було подароване деяке фотообладнання. Виготовлені діапозитиви демонструвалися на лекціях з біології.

Напад гітлерівської Німеччини на Радянський союз припинив успішний розвиток діяльності кафедри біології на багато років.

Доцент В.Л. Гербільсікий разом з М.М. Тростанецьким, П.Н. Полошиним і співробітниками канцелярії ДМІ Л.С. Морозовою, Н.Л. Яновською та О.А Назарною пішли пішки з медінституту, коли німці були вже у місті. У Фергані та Ташкенті дніпропетровці працювали у складі 40го медінституту Москви 1942/43 навчальний рік. Зимою 1944 року співробітники повернулись до звільненого Ставрополя, а в квітні 1944 року – до рідного Дніпропетровська.

Медичний інститут відновлявся, але кафедра біології була зруйнована. Морфологічний корпус спалений, приміщення біокурпусу (нині корпус суспільних наук) німі використовували як автомобільний гараж.

Силами співробітників кафедри – доцентів В.Л. Гербільського та доцента О.Т. Салати, асистента В.В. Богданович і лаборанта О. Тригубової – із дощок були зроблені столи, лавки, і кафедра почала працювати у уцілілому приміщенні по проспекту К.Маркса, 6.

У 1945/46 навчальному році кафедра біології працювала вже в своєму колишньому приміщенні у біологічному корпусі по вулиці Севастопольській. У колективі збільшилась кількість асистентів за рахунок кандидатів біологічних наук Г.Я. Сич та О.І. Пестушко.

Важкі роки “перебудови програми викладання” пережила кафедра у зв’язку з сесією ВАСХНІЛ у 1948 році та наступні роки. В.Л. Гербільському було пред’явлене звинувачення у менделізмі-вейсманізмі-морганізмі, але з роботи із співробітників ніхто не буз звільнений. У 1948-1950 роках Міністерство здоров’я України доручило співробітникам кафедри проведення міжобласних семінарів з еволюційного вчення і генетики для викладачів медичних училищ і середніх шкіл.

Систематичну і велику роботу провів у 1948 – 1953 роках весь колектив наукових співробітників кафедри: опрацьовані роботи сучасних вчених, одночасно критично розібрані і не взяті на озброєння переконання О.Б. Лепешинського про чудесне виникнення клітин із неклітинної живої речовини, “вчення” Т.Д. Лисенка.

Нові здобуття у галузі генетики і хромосомної теорії спадковості не застали кафедру зненацька і її керівництву не потрібно було докорінним чином “переглядати” свої принципові установки.

У 1951 році В.Л. Гербільський захистив докторську дисертацію “Вплив глистної інвазії на взаємостосунки між організмом господаря і патогенними мікробами” та одержав звання професора.

У 1963/64 навчальному році був прочитаний курс лекцій з генетики для співробітників, а з молодими асистентами проведений курс теоретичних занять – семінарів з генетики та еволюційного вчення. У 1964/65 навчальному році професор В.Л. Гербільський прочитав цикли лекцій з медичної генетики для студентів 5-6-го курсів усіх факультетів.

У післявоєнний період кафедра очолювала “Паразитологічну секцію” обласного гігієнічного товариства, а з 1956 року – Дніпропетровський філіал Українського республіканського наукового товариства паразитологів (УРНТП) АН УРСР.

Уся науково-дослідна робота колективу, а також студентського наукового гуртка проводилася за рекомендованою тематикою з проблеми “Паразитарні інвазії” у двох напрямках: крайова паразитологія Дніпропетровщини, експериментальна паразитологія – вивчення патогенезу інвазійних захворювань та взаємовідносин “Паразит-хазяїн”.

З цієї проблеми, окрім численних статей, надрукованих у центральних виданнях АН УРСР і в журналах, співробітники кафедри захистили 5 кандидатських і 3 докторські дисертації.

У 1965 році В.В. Богданович захистила докторську дисертацію в Інституті Зоології АН УРСР (третя докторська дисертація у післявоєнний період). У 1964 році до штату кафедри був зарахований асистент Г.І. Кількінов, який того ж року захистив кандидатську дисертацію.

У жовтні 1966 року помер професор В.Л. Гербільський, один з найкращих професорів, людина високої культури і ерудиції, великий вчений-паразитолог та прекрасний педагог. Все життя його було нерозривно пов’язане з інститутом і палко улюбленою кафедрою. Помираючи, він заповів кафедрі свій мозок та серце. Заповіт професора В.Л. Гербільського було виконано. У музеї кафедри створено куток пам’яті професора В.Л. Гербільського. І сьогодні викладачі розповідають про його життя і діяльність студентам і численним гостям кафедри.

У 1966 році відбулися істотні зміни у штаті кафедри. Пішли на пенсію професор О.Т. Салата та к.б.н. Г.Л. Сич. Кандидат медичний наук Г.І. Кількінов обраний на посаду доцента. Викладацький склад відновився на 90%. Склад кафедри став таким: професор В.В. Богданович, доцент Г.І. Кількінов, к.б.н. Н.Г. Лосєва, асистенти А.Ф. Захарченко, Г.О. Корсуновська, Л.А. Врублевська, Л.С. Масалигіна, М.А. Баграмова.

М.А. Баграмова прийшла на кафедру, маючи досвід наукової роботи, закінчивши аспірантуру на кафедрі фізіології людини і тварин Московського педагогічного інституту ім. В.І. Леніна і продовжувала наукові дослідження в лабораторії нейрофізіології у професора П.Є Моцного (ДГУ). Н.Г. Лосєва, к.б.н, закінчила аспірантуру в гельмінтологічній лабораторії АН СРСР, яку очолював академік К.І. Скрябін. Перед молодими викладачами стало відповідальне завдання – оволодіти програмним матеріалом і викладацькою майстерністю.

Лекції для студентів читали професор В.В. Богданович і доцент Г.І. Кількінов. У 1968 році асистент А.Ф. Захарченко успішно захистила кандидатську дисертацію “Видові особливості реакції тварин при експериментальному міграційному аскаридозі” і у 1969 році була обрана на посаду доцента. У тому ж році на кафедру прийшли нові співробітники – кандидат біологічних наук О.Г. Слесаренко і В.С. Литвин.

Науковий напрямок кафедри був пов’язаний з вивченням патогенезу паразитарних захворювань. Кафедра входила в республіканську проблему: “Паразитарні захворювання, їх етіологія, патогенез і боротьба з ними”, де основною метою було всебічне вивчення патологічної дії гельмінтів та найпростіших на організм хазяїна. Широко були розгорнуті дослідження щодо вивчення видової специфічності та ідентифікації найпростіших та гельмінтів (В.В. Богданович, А.А. Врублевська, Г.І. Кількінов, Г.О. Корсуновська, В.С. Литвин) з використанням вперше на кафедрі чутливого імунологічного методу – реакції преципітації в гелі.

Співробітники доповідали результати своїх досліджень на всесоюзних та республіканських конференціях, публікувати їх у центральному журналі “Медична паразитологія та паразитарні хвороби” і в республіканському збірнику “Проблеми паразитології”.

Восени 1971 року професор В.В. Богданович пішла на пенсію, а звідувачем кафедрою був обраний доцент Г.І. Кількінов, який керував кафедрою 11 років. Це був талановитий лектор, якого обожнювали студенти, поважали співробітники і цінувала адміністрація вузу. Геннадій Іванович був надзвичайно обдарованою людиною. Він писав чудові вірші, був талановитим художником. Г.І. Кількінов намалював велику кількість чудових полотен, які і зараз прикрашають музей історії ДДМА. На посаду доцента кафедри була обрана к.б.н. М.О. Баграмова. До штату кафедри були зараховані нові викладачі: Р.О. Тісова і П.М. Мантуло.

Кандидатські дисертації захистили асистенти Г.О. Корсуновська і Р.О. Тісова (1974). Пошукові наукові роботи проводились Л.С. Масалигіною, В.С. Литвином і П.М. Мантуло. У 1975 році до аспірантури була зарахована В.І. Гарець, керівництво її дисертаційною роботою здійснював фундатор Дніпропетровської школи морфологів, завідувач кафедри гістології професор В.І. Архипенко.

У навчальному процесі особлива увага приділялася змістові нових методичних розробок практичних занять і особливо лекцій. Викладачами кафедри було видано два навчальних посібника “Паразитичні найпростіші” (Р.О. Тісова, Л.О. Врублевська, О.Г. Слесаренко).

У 1974 році у зв’язку з організацією підготовчого відділення до штату кафедри був зарахований асистент Г.Г. Шматков (працював до 1979). З того часу, як Г.О. Корсуновська і Г.Г. Шматков почали працювати на ПВ, був обладнаний кабінет біології, створені методичні розробки лекцій і практичних занять. У 1983 році надрукований посібник з генетики (Г.О. Корсуновська, В.С. Литвин). З 1983 року на ПВ роботу очолила В.І. Гарець та почали працювати: к.б.н. П.М. Мантуло та Т.І. Збарах, з 1988 року С.С. Островська та І.І. Колосова.

У 1974 році програма “Кишкові інфекції та інвазії” була скорочена. Напрямок наукових досліджень кафедри став різноманітним. Нейрофізіологи- М.О. Баграмова, Р.О. Тісова і П.М. Мантуло продовжівали займатися вивченням питань нейрофізіологічного характеру і включилися у наукову тематику кафедри нормальної фізіології (завідувач кафедри професор П.І. Сябро). Кандидат біологічних наук О.Г. Слесаренко і асистент Л.С. Масалигіна включились у розробку проблеми захворювань нирок і сечовивідних протоків при кафедрі урології (завідувач кафедри професор О.В. Люлько). У групі паразитологів залишились: Г.І. Кількінов, А.Ф. Захарченко, Г.О. Корсуновська, Л.О. Врублевська).

У 1975 році до аспірантури з молекулярної біології та генетики вступила В.І. Гарець і запланувала тему кандидатської дисертації “Вплив екзогенних тиреоїдних РНК на щитовидну залозу”.

На 1976-1985 роки запланована кафедральна тема: “Вивчення морфогенетичних процесів у щитовидній залозі при дії різноманітних факторів оточуючого середовища на основі системного підходу”. Ця тема ввійшла до регіональної комплексно-цільової програми “Здоров’я”, а також включена до Всесоюзної програми екологічних випробувань АН СРСР і ДК з науки на 1981-1990 роки. Запланована тема є продовженням досліджень, які розроблені кафедрою протягом попередніх 5 років. Актуальність теми пов’язана з тим, що в останні роки захворювання щитовидної залози зустрічаються набагато частіше, ніж раніше. На основі проведених досліджень розроблена нова система уявлень про будову щитовидної залози. Розроблені морфологічні критерії стадії регуляції структурного гомеостазу, що дало можливість оцінювати стан та напрямок розвитку морфогенетичних процесів при дослідженні біопсійного матеріалу.

У 1982 році на кафедрі сталися зміни: завідувачем кафедрою обрано О.Г. Слесареннко, а Г.І. Кількінов залишився на посаді доцента. О.Г. Слесаренко працювала над докторською дисертацією за темою: “Органні та міжорганні компенсаторно-пристосувальні реакції при нефректомії та поетапній резекції нирки”, яку успішно захистила у 1985 році. Наукові пошуки д.б.н. О.Г. Слесаренко і надалі були пов’язані з вивченням патогенезу і структурного гомеостазу нирок. У 1995 році за досягнення у викладанні біології та вихованні молодого покоління професору О.Г. Слесаренко присвоєно звання заслуженого працівника народної освіти України.

Після Чорнобильської катастрофи наукові контакти кафедри були пов’язані з Онкологічним центром ім. М.М. Блохіна АН СРСР. У 1989 році була запланована кандидатська дисертація аспіранта В.В. Остапенко за темою: “Захисний ефект газової гіпоксії при різних режимах променевого впливу на нирки”, яку вона захистила у 1992 році. Через рік після захисту дисертації В.В. Остапенко за контрактом почала працювати в Канзай Університеті м. Осака (Японія), де працює і понині.

Кандидатську дисертацію “Ослаблення побічної дії радіації на нирки з допомогою загальною газової гіпоксії при моделюванні умов променевої терапії” С.С. Островська виконувала на базі онкоцентру ім. М.М. Блохіна і захистила у 1996 році. У 1999 році С.С. Островською була запланована пошукова докторська дисертація за темою: “Вплив шкідливих факторів техногенного середовища на адаптаційні системи організму” і виконується у співробітництві Київського центру радіаційної медицини і Дніпропетровської медичної академії (науковий консультант професор О.Г. Слесаренко).

У 1996 році до штату кафедри прийнята к.б.н. І.І. Кононова, яка захищала дисертацію: “Методологічні аспекти вивчення енерговитрат і гігієнічні основи раціонального харчування в лікарнях”.

На 2001 рік педагогічний склад кафедри такий: завідувач кафедрою, професор О.Г. Слесаренко, професор В.І. Гарець, доцент Л.С. Масалигіна, старший викладач С.С. Островська, викладачі: І.І. Кононова, І.І. Колосова.

Співробітниками кафедри опубліковано близько 300 наукових робіт. Активно працював студентський науковий гурток. Значно покращилось технічне забезпечення кафедри.

У 2003 році на кафедрі відбулися зміни: завідувачем кафедри обрано В.І. Гарець, а О.Г. Слесаренко залишилася на посаді професора.

У зв’язку з впровадженням нової спеціальності «клінічна фармація» співробітники кафедри опанували нові предмети «медична ботаніка» та «фармакогнозія». У кафедри з’явився філіал у санітарно-гігієнічному корпусі, а штат кафедри поповнився двома співробітниками: к.б.н. О.О. Мильникова та викладач С.В. Кириченко.

На кафедрі виконується спільно з кафедрою урології держбюджетна НДР. Тема НДР кафедри: Розробка ефективних засобів профілактики захворювань сечостатевої системи доброякісного та злоякісного характеру у населення, яке знаходиться під постійним впливом радіаційних і хімічних факторів. (державний реєстраційний № 0105U001701), строки виконання 01.2005 – 12.2008.

І.І. Колосова закінчує роботу над кандидатською дисертацією на тему "Енергетична характеристика опада, підстилок і калданів степових зон південно-східної України". Відповідальна за впровадження навчального процесу на засадах кредитно-модульної системи. Профорг кафедри.

О.О. Мильнікова кандидатська дисертація: "Видова специфічність реакцій рослин на дію органічних ксенобіотиків". Запланувала докторську дисертацію на тему: „Ботаніко-фармакогностична характеристика і прогностична оцінка можливості використання Callіsіa fragrans як лікарської рослинної сировини”.

С.В. Кириченко закінчує роботу над кандидатською дисертацією - "Взаємодія мембранних цитоскелетных компонентів нервових кліток у нормі і при патології". Викладає медичну біологію іноземним студентам англійською мовою.

На 2005/06 навчальний рік склад кафедри такий: Гарець В.І. – зав. кафедрою, д.м.н., професор; Слесаренко О.Г. – заслужений працівник вищої освіти України, д.б.н., професор; Островська С.С. – к.б.н., доцент; Кононова І.І. – к.б.н., старший викладач; Мильнікова О.О. – к.б.н., викладач; Колосова І.І. – викладач; Кириченко С.В. – викладач (зовнішній сумісник); Леонова Г.О. – старший лаборант; Котляр О.Г. – лаборант; Коломацька Л.С. – лаборант.

У 2005 році співробітниками кафедри опубліковано статей:

у вітчизняних журналах - 8;

збірниках – 9.

Зроблено докладів:

міжнародних – 2;

республіканських – 5;

міжобласних – 1;

обласних–1.

Науковий студентський гурток.

Кількість студентів – 16 (активних членів СНГ– 9).

Участь в олімпіадах:

1. Карпушина Анна Миколаївна ст.ІІІ курсу, мед.фак.– Всеукраїнська студентська олімпіада “Генетик – 2005” (диплом першого ступеня, Харківський державний медичний університет, грамота Харківського представництва національного фонду “Україна – дітям”). Сертифікат за участь в ІІ Українському конгресі клінічної генетики з міжнародною участю “Метаболічні спадкові захворювання” Харків 4-7 жовтня 2005 р.

2. Резніченко Анна Леонідівна – ст. ІІІ курсу, мед.фак. – почесна грамота за І місце у ІІ турі Всеукраїнської студентської олімпіади з медичної біології. Київ 21 квітня 2005 рік.

  Вверх 
 
UNDER CON$TRUCTION! Уважаемые коллеги!
Большинство страниц веб-сайта НТ АГЕТ ожидает Вашей информации.
Будем очень благодарны за Ваши рекомендации и пожелания относительно информационного наполнения страниц сайта, дизайна и структуры веб-сайта вообще.
// Координатор - Твердохлеб Игорь Владимирович, д.м.н., профессор, зав. каф. гистологии ДГМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Ответственный за создание и поддержку веб-сайта - Горбунов Андрей Александрович. [ e-mail ]
(Если Вам понравился веб-сайт и Вы хотите создать свой - обращайтесь!)
© 2004-2012, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка — Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.
Ключевые слова: Медицинское образование навчання обучение, медицина, кафедры анатомии, гистологии, хирургии ВУЗы, медицинские институты; факультет, Faculty, Medical education learning, anatomy, histology; Morphologic departments, higher medical institutions.
Rambler's Top100