НТ АГЕТ Морфологи Украины Днепропетровское отделение
Всеукраинской общественной организации
“Научное общество АГЕТ”
 Українською | На русском    ::   НТ АГЕТ / Днепропетровск / Топография /
     
Кафедра
О кафедре
История
Персонал
Научная деятельность
Учебный процесс
Студенческая деятельность
- - -
Форум
- - -
Гидрометцентр России
Квятковская Т. Структурные изменения оболочек яичка при гидроц...
УДК 616.683-008.8-076

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ОБОЛОНОК ЯЄЧКА ПРИ ГІДРОЦЕЛЕ

Т.О. Квятковська, О.А. Фролов, Г.С. Короленко
Кафедра хірургічних хвороб, оперативної хірургії і топографічної анатомії
Дніпропетровської державної медичної академії
Дніпропетровськ

[опубліковано - Морфологія. –2007. - №1. – С.76-80. стаття в PDF]

Резюме. З метою вивчення структурних змін оболонок яєчка людини при гідроцеле за допомогою скануючої електронної мікроскопії проведено дослідження мікрорельєфу мезотелію піхвової оболонки яєчка та світлооптичне дослідження напівтонких зрізів оболонок яєчка при ідіопатичному гідроцеле тривалістю 1-4 роки у 8 хворих. Контролем служили оболонки яєчок 5 хворих з кістами придатків яєчка. При гідроцеле встановлено порушення гексагональної організації мезотелію піхвової оболонки яєчка. Мезотеліоцити характеризуються поліморфізмом, мають сплощену або чашеподібну форму. Відзначається виражена гіперплазія мікроворсинок мезотеліоцитів. Утворюються сосочкові вирости мезотелію, які іноді містять лімфоцити. Виявляються стомати, через які відбувається насмоктування водянкової рідини по тканевим каналам у субмезотеліальний шар. На ранніх етапах гідроцеле в оболонках яєчка спостерігається спазм прекапілярно-капілярної ланки з переривистим переміщенням крові, про що свідчить гіпертрофія прекапілярних сфінктерів, а також розширення лімфатичних і венозних судин. При збільшенні тривалості гідроцеле відбувається склероз стінок судин і строми оболонок яєчка із наростанням вено- і лімфостазу.

Resume. The research of a microrelief and semifine sections of the tunica vaginalis testicular at 8 patients with idiopathic hydrocele by term 1-4 years were held. Abnormality of hexagonal organization of mesothelium was stated. Mesotheliocytes be come polymorphic, flattened or obtain a cup-shaped form. The hyperplasia of microvilluses of mesotheliocytesis is marked. Stomats through which pumping of the hydropic fluid along fiber channels to a submesothelium layer takes place, are displayed. There are formed papillary outgrowths of mesothelium. At the early stages of hydrocele a spasm of a precapillary-capillary section with the interrupted blood circulation is observed and the evidence for that is the hypertrophy of precapillary sphincters, widening of lymin venous and lymphatic vessels. If the period of hydrocele is increased, a sclerosis of vascular walls and stromal sclerosis of tunica vaginalis testicular with the tumour of venus- and lymphostasis take place.

Ключові слова: гідроцеле, мезотелій, скануюча електронна мікроскопія, світлооптична мікроскопія.

Гідроцеле, або водянка оболонок яєчка, доволі часто зустрічається у чоловіків активного працездатного віку і складає біля 1% всіх урологічних захворювань (Красовська Т.В., 1970). Гідроцеле виявлено у 7% чоловіків з порушенням фертильності (Tanyel C. та співавт., 2001). Провідними механізмами накопичення рідини в порожнині піхвової оболонки яєчка при гідроцеле вважають венозне повнокров’я і лімфостаз (Chevallier J.M., 1995). Циркуляторна гіпоксія приводить до перитубулярного та інтратубулярного фіброзу, який негативно впливає на генеративний епітелій (Грицуляк Б.В., 1979, Горбатюк О.М., 2000). Біохімічними методами встановлено, що при набутому гідроцеле у всіх випадках має місце порушення резорбції серозної рідини, що міститься між листками піхвової оболонки яєчка (Джабурсинов Б.У. та Кастін О.В., 1990). Морфологічний стан оболонок яєчка при гідроцеле вивчений вкрай недостатньо.

Тому метою даного дослідження стало вивчення структурних змін оболонок яєчка, переважно піхвової, при набутому гідроцеле.

Матеріали та методи дослідження. За допомогою скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) у 8 хворих віком 25-57 років проведено дослідження мікрорельєфу фрагментів оболонок гідроцільного мішка, узятих під час операції з приводу ідіопатичного гідроцеле тривалістю захворювання 1-4 роки. Об’єм рідини гідроцеле складав 200-300 мл. Контрольне дослідження було проведене на оболонках 5 чоловіків з серозними кістами придатка яєчка.

Для СЕМ препарати фіксували у 2,5% глутаровому альдегіді, готували за загальноприйнятою методикою, включаючи етап переходу через критичну точку ефіру, і напилювали золотом у пристрої JFC-1100. Перегляд препаратів виконували за допомогою скануючого електронного мікроскопу JSM-35 (Японія) при прискорюючій напрузі 15 кВ. На сканограмах поверхні мезотелію одного зразка проводили морфометричне дослідження найменшого та найбільшого діаметрів 50 мезотеліоцитів. Розраховували показник зв’язаності мезотеліоцитів, що визначається за кількістю клітин мезотелію, які межують з кожним мезотеліоцитом (Миронов В.А., 1985). Одержані дані піддавали статистичній обробці з застосуванням критерію Ст’юдента. Досліджуваний матеріал також вивчали за допомогою світлооптичної мікроскопії з використанням напівтонких зрізів, офарбованих метиловим зеленим та основним фуксином за Моргенштерном, а також фукселіном для виявлення еластичних волокон.

Таблиця 1
Морфометрична характеристика мезотеліоцитів парієтального листка піхвової оболонки яєчка в нормі і при гідроцеле (дослідження сканограм)
Групи дослідженняНайбільший діаметр (мкм)Найменший діаметр (мкм)Співвідношення діаметрівПоказник зв’язаностів
Контроль9,04±0,127,51±0,141,20±0,026,00±0,10
Гідроцеле10,82±0,34
p<0,05
5,19±0,17
p<0,05
2,09±0,19
p<0,01
5,40±0,15
p<0,05

Результати та їх обговорення. За результатами скануючої електронної мікроскопії рельєф поверхні мезотелію парієтальної пластинки піхвової оболонки яєчка нагадує щільне виноградне гроно, клітини мають опуклу, дещо подовжену і сплощену з боків форму (рис. 1). Апікальна поверхня вкрита мікроворсинками. Співвідношення найбільшого і найменшого діаметрів мезотеліоцитів у середньому дорівнює 1,20±0,02 (таблиця 1). За показником зв’язаності мезотеліоцитів відзначається їх чітка гексагональна симетрія.

При гідроцеле мікрорельєф мезотелію суттєво змінений. Клітини відрізняються поліморфізмом, але більшість клітин мають значно подовжену форму, тому співвідношення діаметрів у середньому збільшено у 1,7 рази (таблиця 1). Показник зв’язаності мезотеліоцитів зменшений у середньому до 5,4±0,15, що свідчить про зниження впорядкованості гексагональної організації мезотелію. Мезотелій представлений клітинами подовженої листовидної форми зі сплощеною або ввігнутою у формі чаші поверхнею, та клітинами неправильної форми (рис. 2, 3). Клітин із звичайно опуклою апікальною поверхнею округлої форми замало. Контакти між мезотеліоцитами нерідко порушені, між ними утворюються стомати (рис. 3) за зразком тих, що знайдені у парієтальній пластинці очеревини на поверхні діафрагми (Хорошаев В.А. та співавт., 1991). Діаметр виявлених стоматів складає 2,8-5,0 мкм. Апікальна поверхня мезотеліоцитів вкрита великою кількістю потовщених мікроворсинок, які, переплітаючись між собою, придають їй коралоподібну форму (рис. 4), збільшуючи робочу поверхню клітин для резорбції рідини. При вивченні за допомогою СЕМ субсерозної основи мезотелію піхвової оболонки спостерігається огрубілість та порушення орієнтації сполучнотканинних волокон (рис. 5).

В результаті дослідження напівтонких зрізів препаратів оболонок яєчка контрольної групи було встановлено, що їх будова відповідає нормі. При дослідженні напівтонких зрізів оболонок яєчка зі строком водянки 1-2 роки на поверхні мезотелію визначаються ніжні нитки фібрину, одиничні лімфоцити, нейтрофіли. Мезотеліоцити поліморфні, місцями з пікнотичними ядрами. В деяких ділянках серозного покриву мезотелій злущений. Визначаються стомати у вигляді колодязеподібних розривів мезотелію, під якими досить чітко просліджуються стежки розрідження сполучної тканини, що відповідають руху рідини по тканинним каналам, а також розрихлення та набряк сполучної тканини субмезотеліального шару. В інших ділянках мезотеліоцити гіперплазовані, з крупними ядрами, при вираженій проліферації нагромаджуються і утворюють багатошарові пласти. Виявляються сосочки серозної оболонки у вигляді виростів округлої форми, поверхня яких створена мезотеліоцитами, а всередині можуть знаходитися лімфоцити, оточені набряковою рідиною.

В глибших шарах напівтонких зрізів оболонок яєчок відзначається підвищення проникності стінок мікросудин, розширенння периваскулярних просторів, вихід за межі судин не лише плазми, але і формених елементів крові з перевагою еритроцитів. Спостерігається гетерогенність ураження прекапілярно-капілярної ланки. Поряд з ділянками спазму, звуження просвіту мікросудин виявляється різке їх росширення зі стазом крові в капілярах і венулах. Про те, що в окремих капілярах мав місце переривистий рух крові внаслідок порушення фаз стиснення і розслаблення прекапілярних сфінктерів, свідчить гіпертрофія міоцитів, що їх утворюють (рис. 6), наявність плазми крові на значному протязі просвіту капілярів. Такі плазматичні капіляри не можуть забезпечувати належний транскапілярний обмін. В усіх судинах мікроциркуляторного русла (МЦР) виявляється набряк ендотеліоцитів і початкові явища субендотеліального фіброзу. Місцями капіляри запустілі, різко звужені (рис. 6). Зважаючи на те, що тиск рідини у гідроцільному мішку завжди більший, ніж у судинах калитки (Rados N. та співавт., 1996), насичення сполучної тканини оболонок яєчка рідиною призводить до стискання судин. Відзначаються зміни мікроперфузії у вигляді зниження швидкості кровотоку, що призводить до капілярного та венозного стазу: в капілярах спостерігається сладж-синдром, у венулах простежується порушення ламінарності (паралельності шарів) току крові. На цей строк дослідження виявлені і адаптаційні зміни судин МЦР, направлені на відновлення гемодинаміки: появлення численних вигинів, вибухання стінок, що свідчать про новоутворення судин. В артеріях відзначається спадіння внутрішньої еластичної мембрани, склероз внутрішньої оболонки. В венах спостерігається значне і неравномірне розширення просвіту, набряк і початковий склероз внутрішньої та зовнішньої оболонок. В оточуючій сполучній тканині – виражений набряк, плазматичне просочування, осередкова інфільтрація плазмоцитами, тканинними базофілами, частіше усього розташованими поблизу судин (рис. 6). Гіперплазію тканинних базофілів слід розглядати як компенсаторну реакцію, яка перешкоджає утворенню тромбів при уповільненому кровотоку, що має місце при гідроцеле. Лімфатичні судини усіх шарів оболонок яєчка різко розширені, що свідчить про посилення дренажних процесів.

При гідроцеле терміном 3-4 роки в стінці гідроцільного мішка посилюється набряк і, як наслідок його, склероз з переходом до гіалінозу, що охоплює як сполучнотканинну основу оболонок, так і стінки усіх ланок судинного русла. Відбувається фіброз субмезотеліального шару, різке потовщення колагенових волокон, їх гіаліноз. Виникає плазматичне просочування і декотрих м’язових волокон кремастерної оболонки.

Зміни судин МЦР носять аналогічний характер, що і у попередньому терміні дослідження, але яскравіше виражені, превалюють звуження артеріол та капілярів. Просвіт артерій різко звужений, внутрішня оболонка потовщена внаслідок серозного набряку та склерозу, місцями і за рахунок гіалінозу. В середній оболонці артерій склероз має осередковий характер – на місці зруйнованих м’язових клітин. Міоцити, що утворюють середню оболонку, у більшості судин втрачають циркулярний хід та розташовані у вигляді груп і окремих клітин. Зовнішня оболонка також склерозована. Виявлені і морфологічні зміни, що визначають адаптацію артерій до недостатнього кровотоку в капілярах: зменшення калібру артерій, фокальна збільшеність складчастості та спадіння внутрішньої еластичної мембрани. Венозні судини перерозтягнуті, їх стінки нерівномірно потовщені або стоншені. Відзначається склероз внутрішньої та зовнішньої оболонок, а також осередковий склероз м’язової оболонки (рис. 7). Склероз стінок судин та строми оболонок яєчка, підвищуючи їх механічну стійкість, приводить до запустівання лімфатичних судин, погіршення відтоку рідини та прогресування водянки.

Підсумок

При набутому ідеопатичному гідроцеле парієтальний листок піхвової оболонки яєчка поряд з деструктивними процесами зазнає ряд адаптивних змін. Різко збільшується кількість мікроворсинок на апікальній поверхні мезотеліоцитів, поверхня їх або сплощується, або стає чашеподібною. Поряд із злущуванням мезотелію відзначається гіперплазія мезотеліоцитів, внаслідок чого втрачається притаманна їм гексагональна тканинна організація. Виявляються стомати, через які відбувається насмоктування водянкової рідини у субмезотеліальний шар. Спостерігається збільшення робочої поверхні серозної оболонки для всмоктування та виділення рідини, в ній з’являються мікрососочкові вирости. На ранніх етапах гідроцеле підвищується проникненість стінок МЦР, відбувається спазм і звуження просвіту прекапілярно-капілярної ланки. Розвиваються адаптаційні зміни судин МЦР, що виражаються в новотворенні капілярів, значному розширенні венозних та лімфатичних судин. Із збільшенням строку захворювання розвивається склероз оболонок судин усіх ланок судинного русла та фіброз сполучнотканинної строми оболонок яєчка, що сприяє збільшенню вено- та лімфостазу та порушенню всмоктування рідини, що знаходиться у гідроцільному мішку.

Перспективи подальших розробок. Подальше вивчення будови оболонок яєчка при їх водянці має нуково-практичне значення для з’ясування патогенезу ідіопатичного гідроцеле.

Список літератури

1. Горбатюк О.М. Морфогенез патологічних змін в яєчку у дітей з водянкою яєчка та сім’яного канатика // Український медичний часопис. –2000. -№ 5. –С. 124-126.
2. Грицуляк Б.В. Влияние водянки оболочек яичка на состояние его паренхимы и кровеносного русла // Урология и нефрология. – 1979. – №1. – С. 41-42.
3. Джабурсынов Б.У., Кастин А.В. К патогенезу гидроцеле // Урология и нефрология. –1990. – № 5. – С. 58-61.
4. Миронов В.А. Принципы организации тканевых мозаик однослойных плоских эпителиев // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. – 1985. – № 2. – С. 58-64.
5. Хорошаев В.А., Ворожейкин В.М., Байбеков И.М. Пути резорбции перитонеальной жидкости в диафрагме при циррозе печени (морфологичское исследование) // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 1991. – Т. 111, №4. – С.430-432.
6. Chevallier J.M. The Testes and their lymphatic system. Scrotal surgery: therapy for hydrocele // Sоins. Chirurgie. –1995. – V.169. – P. 45-47.
7. Rados N., Tenski D., Keros P., Rados J. The biomechanik aspect of testis hydrocele // Acta Medica Crotica. –1996. – V. 50, N 1. – P. 33-36.
8. Tanyel C., Öcal T., Büyükpamucu. Excessive sac pressures: the pathogenesis and innocence of hydroceles in children // British J. Urol. Intern. – 2001. – V. 87. – P. 372-375.
  Вверх 
 
UNDER CON$TRUCTION! Уважаемые коллеги!
Большинство страниц веб-сайта НТ АГЕТ ожидает Вашей информации.
Будем очень благодарны за Ваши рекомендации и пожелания относительно информационного наполнения страниц сайта, дизайна и структуры веб-сайта вообще.
// Координатор - Твердохлеб Игорь Владимирович, д.м.н., профессор, зав. каф. гистологии ДГМА (056-7135323). [ e-mail ]
// Ответственный за создание и поддержку веб-сайта - Горбунов Андрей Александрович. [ e-mail ]
(Если Вам понравился веб-сайт и Вы хотите создать свой - обращайтесь!)
© 2004-2012, НТ АГЕТ.
© Разработка, дизайн, поддержка — Днепропетровск, ДГМА, кафедра гистологии.
Ключевые слова: Медицинское образование навчання обучение, медицина, кафедры анатомии, гистологии, хирургии ВУЗы, медицинские институты; факультет, Faculty, Medical education learning, anatomy, histology; Morphologic departments, higher medical institutions.
Rambler's Top100